Хто із свідків та потерпілих у кримінальних справах може отримати безоплатно послуги адвоката
Деяким категоріям громадян держава гарантує право на безоплатні послуги адвоката (у деяких випадках юриста) для представництва інтересів у суді.
Право на такі послуги мають:
- люди з низьким доходом;
- діти;
- внутрішньо переміщені особи;
- ветерани війни;
- члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
- люди, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав щодо запобігання та протидії насильству;
- потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
- постраждалі від торгівлі людьми з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України «Про протидію торгівлі людьми».
Приклади допомоги
400 тисяч гривень компенсації моральної шкоди стягнули з винуватця ДТП
У 2019 році донька Ольги загинула в ДТП. Тоді відкрили кримінальне провадження, в якому жінка отримала статус потерпілої.
Суд визнав водія автомобіля винним у вчиненні злочину, адже він керував автомобілем напідпитку. Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Однак водій визнав провину, покаявся та пообіцяв виплатити 500 тисяч гривень моральної шкоди поступово до 2025 року.
Суд врахував це та замість реального строку призначив іспитовий термін. Водій сплатив лише понад 58 тисяч гривень до вироку суду, а потім зник.
Ольга звернулась до системи БПД. Вона має низький дохід держава гарантує їй безоплатне представництво інтересів у суді. Справу доручили адвокатці Анастасії Фунтасовій, яка співпрацює з системою БПД.
Адвокатка вивчила обставини справи та підготувала позовну заяву до суду, в якій просила стягнути з водія автівки недоплачену моральну шкоду у сумі 441 620 грн.
Суд позов задовольнив частково – зобов’язав стягнути з винуватця аварії 400 000 гривень моральної шкоди на користь Ольги. А також судовий збір в розмірі 6000 грн на користь держави.
10 тисяч гривень компенсації моральної шкоди стягнули з кривдника
Василя Івановича побив односелець Володя за сварку з Володиним знайомим.
Василь Іванович отримав легкі тілесні ушкодження. І не збирався залишати це все просто так та звернувся до поліції. Там відкрили кримінальну справу за завдання умисного легкого тілесносного ушкодження (ч.1 ст.125 КК України). Таким чином Василь Іванович отримав статус потерпілого в кримінальному провадженні.
Потім він звернувся до системи БПД. Оскільки Василь Іванович має низький дохід, держава гарантує йому безоплатне представництво інтересів у суді. Справу доручили адвокату Роману Бахіру, який співпрацює з системою БПД.
Адвокат вивчив обставини справи та підготував позовну заяву до суду, в якій просив стягнути з кривдника моральну компенсацію в розмірі 10 тисяч гривень.
Суд розглянув справу та задовольнив позов Василя Івановича. Тепер Володя має сплатити 10 тисяч гривень компенсації моральної шкоди.
Як отримати таку допомогу:
https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/
![](/data/files/new/photo_5460734296626159010_y.jpg)
- враховують її вік та особливості розвитку;
- ставлять дитині зрозумілі і нетравмуюючі запитання;
- за потреби виступають проти запитань дитині, які можуть її травмувати, від інших осіб.
- До 27 червня подати заяву про участь та інші документи через форму: https://legalaid.gov.ua/contest-psychologist/
- 4–10 липня пройти онлайн-навчання. Посилання на проходження навчання та дані для входу (логін та пароль) будуть надіслані на адресу електронної пошти психолога, зазначену у заяві про участь у конкурсі.
- 19–29 липня пройти індивідуальну співбесіду щодо мотивації до участі у проєкті.
- Дізнавач, слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд подає запит до системи БПД;
- Система БПД призначає психолога;
- Психолог бере участь у слідчих (розшукових) діях та процесуальних діях;
- Готує звіт та подає його до системи БПД.
![](/data/files/new/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0.jpg)
Поліція та представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають право вимагати у чоловіків віком 18-60 років пред’явити військово-облікові документи разом з документами, що посвідчують особу. Самі поліцейські не вручають повісток, а лише забезпечують порядок під час вручення повістки уповноваженими представниками, зокрема ТЦК та СП.
Хто може вручати повістки
Якщо коротко, то робити це можуть представники ТЦК та СП, державних (військових) адміністрацій, місцевих (міських, сільських, селищних) рад, роботодавців — але важливо, що лише на території, на яку поширюються їхні повноваження. Умовно кажучи, голова одного селища не має прав приїхати вручати повістки в інше селище. Так само, якщо повістку вручає роботодавець, то може це робити тільки на території установи чи підприємства.
У законодавстві визначено так:
- представники ТЦК та СП — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного ТЦК та СП;
- представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) — в межах відповідних адміністративних територій;
- представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад — в адміністративних межах відповідних населених пунктів та територій;
- представники підприємств, установ, організацій — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків);
- представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) — на усій території України.
Які дані має містити повістка
Повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) ТЦК та СП або його відділу.
Керівник районного (міського) ТЦК та СП або його відділу підписує повістку електронним підписом (КЕП) або особисто вручну та скріплює гербовою печаткою.
У повістці мають бути зазначені:
- прізвище, ім’я та по батькові, дата народження громадянина, якому адресована повістка;
- хто видав повістку — найменування ТЦК та СП або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ;
- мета виклику (вид повістки: для уточнення облікових даних, проходження медкомісії, мобілізаційне розпорядження);
- коли з’явитися за викликом: місце, день і час;
- дата і підпис (від руки чи електронний) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
- реєстраційний номер повістки;
- інформація про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.
Коли повістка вважається врученою
Повістку можна буде отримати як особисто, так і поштою.
Якщо вручають особисто — отримувач має на ній розписатися. Також процес вручення або відмови фіксуватиметься на фото або відео з 17 липня. Це може робити представник ТЦК та СП або поліцейський.
Якщо повістка буде надіслана поштою, то днем вручення буде вважатися:
- коли відправлення отримане;
- коли поштовий оператор зафіксував відмову від отримання відправлення;
- коли поштовий оператор зафіксував відсутність адресата за адресою проживання, вказаною під час уточнення облікових даних в ТЦК та СП, чи за задекларованою адресою, якщо військовозобов’язані (резервісти) дані не оновлять.
Чи можуть повістку вручити рано-вранці чи пізно увечері
Так. У Постанові Кабінету Міністрів зазначається, що повістку вам можуть вручити цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за місцем роботи, за місцем навчання, у громадських місцях, в місцях масового скупчення людей, в ТЦК та СП, на пунктах пропуску (блокпостах), в пунктах пропуску через державний кордон України.
Чи мають право представники ТЦК затримувати людину, забирати особисті речі (наприклад, телефон), перешкоджати спілкуванню з родичами, вилучати авто
Ні. Представники ТЦК та СП можуть запропонувати людині пройти або проїхати в ТЦК, щоб уточнити облікові дані. Якщо ж людина відмовляється, явно ухиляється від призову, то працівники ТЦК можуть викликати поліцію або ж вони працюють спільно. Далі може бути складено протокол про порушення. Затримати може поліція в межах адміністративного затримання.
Чи є відповідальність за втечу від представників ТЦК
Якщо вдасться встановити особу втікача, то такі дії можуть розглядатися як ухилення від мобілізації та перешкоджання роботі представників ТЦК та СП.
За ухилення передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.
Керівники ТЦК та СП самостійно розглядають адмінсправу і виносять постанову про притягнення до відповідальності — штрафу до 25,5 тис. грн.
Оскаржити таку постанову можна лише у суді, подаючи позов проти ТЦК.
Кримінальна відповідальність може наставати, наприклад, за статтями 336, 336-1, 337, 335 КК України.
Часто це саме стаття 336 — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Нею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Зараз спостерігається, що позбавлення волі часом замінюють іспитовим терміном від 6 місяців до 3 років.
Чи можна оплатити штраф за адмінправопорушення працівнику ТЦК на місці
Відповідно до положень ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Вам повинні надати офіційні реквізити і постанову для оплати накладеного штрафу, який ви зможете оплатити у будь-який зручний для вас спосіб онлайн чи офлайн. Оплата на місці накладеного штрафу працівнику ТЦК не передбачена законодавством.
Якщо потрібна консультація юриста — звертайтеся телефоном, в телеграмі, фейсбуці чи інстаграмі, усі контакти: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/
![](/data/files/new/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0.jpg)