Роз’яснення надає управління інспекційної діяльності у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на тему: «Протидія торгівлі людьми»
З метою реалізації Оперативного плану заходів по боротьбі з торгівлею людьми EMPACT на 2024 рік Державна служба України з питань праці та її територіальні органи спільно з представниками Національної поліції України у період з 07 по 13 жовтня 2024 року проводять спільні профілактичні заходи з питань протидії торгівлі людьми.
Нагадуємо, що торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях примусової праці — сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. Відповідно до Кримінального кодексу України визнається злочином.
Торгівля людьми є злочином проти людяності. Вона включає акт вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людини за допомогою застосування сили, примусу або іншими засобами, з метою її експлуатації. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей потрапляють до рук торговців людьми, в їхніх власних країнах і за кордоном.
Торгівля людьми — явище глобальне. Воно сильно впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми. Це явище також впливає як на економічно розвиненіші країни призначення, так і на країни транзиту. Людей, що живуть в скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же самий час в країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робочих в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.
Примусова праця — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск. До примусової праці може належати праця домашньою прислугою, сільськогосподарська праця, виснажлива праця на заводах, праця сантехніками, в громадському харчуванні та в інших сферах послуг, і жебрацтво.
В Україні, за оцінками, починаючи з 1991 року, до 0,5 млн українських жінок були продані за кордон. Українці стають жертвами торгівлі людьми не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Торгівля людьми була і залишається серйозною глобальною проблемою, яка торкнулася багатьох країн світу, особливо Україну в умовах повномасштабної російської агресії. Вона ставить під загрозу життя тисяч людей щоденно, тому викликає все більше уваги у світі. Це глобальне явище має серйозні наслідки не тільки для жертв, які часто стають заручниками сексуальної експлуатації, примусової праці, торгівлі органами та інших форм насильницької експлуатації, а й для їх сімей.
Через російську агресію понад 1,3 мільйона осіб зі східної України стали вимушеними переселенцями. Ці люди є особливо вразливими до експлуатації. Жінок та дівчат у зоні конфлікту викрадають, щоб згодом змусити їх до праці або надання сексуальних послуг.
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Якщо ви, ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або якщо ви володієте інформацією щодо таких злочинів, негайно телефонуйте:
Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми 1547;
Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 (безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні) та 0 800 505 501 безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні.
Вчергове звертаємося до всіх громадян, будьте уважними та обережними!
Щоб не потрапити у ситуацію торгівлі людьми з метою трудової експлуатації завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію працевлаштування, навіть якщо Ви довіряєте тому, хто її пропонує!
Нагадуємо, що більше інформації щодо торгівлі людьми в умовах воєнної агресії можливо знайти на інформаційному порталі (https://pratsia.in.ua), сайтах Держпраці та Північно-Східного міжрегіонального управління, а також на сторінці Facebook та на Telegram-каналі Міжрегіонального управління.
Основне завдання Держпраці - сприяти безпечності та прозорості бізнесу: консультувати, інформувати та допомагати дотримуватись законодавства усіма учасниками трудових відносин.
Держпраці консультує роботодавців з будь яких питань, пов’язаних із роботою, зокрема щодо прийняття та звільнення працівників з роботи, переведення на іншу роботу, зміни робочого місця чи заробітної плати; надомної чи дистанційної роботи, тривалості робочого часу, режиму роботи, відпусток, вихідних, заробітної плати, відряджень, лікарняних, шкідливих умов праці, медичних оглядів тощо.
Державна служба України з питань праці – ми можемо допомогти !
Інформаційний ресурс, де розміщена корисна інформація для роботодавців
Перемістили бізнес в більш безпечне місце? Як швидко відновити господарську діяльність в іншій місцевості або в інших умовах? Отримайте професійну інформаційну підтримку спеціалістів
Не знаєте як правильно оформити документи? Виникають питання як вчинити в тій чи іншій ситуації? Потрібні дозвільні документи? Відповіді на найпоширеніші запитання законодавства про працю знайдете за посиланням:
Як організувати безпечну роботу в умовах війни? Як подбати про безпеку та здоров’я працівників на роботі? Рекомендації: як організувати безпечну роботу
Які дії роботодавця при прийнятті на роботу працівників? Як упевнитися в тому, що Ви робите все правильно? Дізнайтеся основні правила оформлення працівників на роботу.
В умовах війни знизилася продуктивність праці? Працівники часто хворіють? Війна – це випробування для нашої психологічної стійкості. Дізнайтеся, що таке психосоціальна підтримка на робочому місці
Не знайшли відповіді на запитання, що Вас турбує? Є вихід. Сервіс онлайн консультування «інтерактивний інспектор»
Телефон для консультацій: +38(066)868-52-20, (044) 288-10-00
Електронна пошта: info_dsp@ukr.net
Офіційна сторінка Facebook: https://www.facebook.com/dsp.gov.ua
Форма для консультацій
На Полтавщині розпочали активну роботу з реалізації заходів із протидії нелегальному працевлаштуванню іноземних громадян у рамках цільових заходів під умовною назвою «Мігрант»
Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці спільно з Державною міграційною службою України з 17.09.2024 по 30.10.2024 проводяться заходи з виконання законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант», метою яких є запобігання та протидії нелегальній міграції та іншим порушенням законодавства України в міграційній сфері.
Заходи проводяться з метою виявлення осіб, які не виїхали з України після закінчення дозволеного строку перебування і не вжили заходів щодо врегулювання свого правового статусу на підставі інформації, отриманої від Державної прикордонної служби України, проведення звірки даних щодо іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України,
Повідомляємо, що відповідно до вимог частини 4 статті 3 Закону України «Про зайнятість населення», право на зайнятість в Україні мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Іноземці та осіб без громадянства поділяються на тих кому для працевлаштування потрібен дозвіл на працевлаштування і тих хто може працювати без отримання такого дозволу.
Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (стаття 42 Закону України «Про зайнятість населення»).
Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.
Іноземець або особа без громадянства може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.
Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Категорії іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування яких необхідно отримати дозвіл
Дозвіл видається або продовжується для таких категорій осіб (якщо інше не встановлено законом та/або ратифікованими міжнародними договорами):
- іноземні наймані працівники;
- відряджені іноземні працівники;
- внутрішньокорпоративні цесіонарії (визнані такими відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами);
- іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
- іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні (стаття 42-1 Закону України «Про зайнятість населення»).
Категорії іноземців та осіб без громадянства працевлаштування яких здійснюється без дозволу
Без дозволу здійснюється працевлаштування (згідно частини 6 статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»):
- іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
- іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
- представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
- осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
- працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;
- спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
- працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
- працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
- священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
- інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Наголошуємо, що метою проведення профілактичних заходів є не тільки покарання іноземців, а й надання допомоги громадянам, які перебувають в складних життєвих ситуаціях.
Закликаємо іноземців, які знаходяться на території області, дотримуватися встановлених законодавством правил перебування на території нашої держави, та не порушувати міграційне законодавство України!
- зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Правові та організаційні засади залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що виконуються під час запровадження трудової повинності, а також питання соціального захисту працездатних осіб, що залучаються до їх виконання, визначені статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753 (далі – Порядок №753).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 753, суспільно корисні роботи - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.
Згідно пункту 5 Порядку № 753 до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:
- зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.
За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).
Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я (пункт 6 Порядку № 753).
Пунктом 10 Порядку № 753 передбачено, що працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України «Про оплату праці» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється за рахунок коштів замовника суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків чи пожертвувань, інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в абзаці четвертому цього пункту, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування.
Організація суспільно корисних робіт, для фінансування яких використовуються кошти Фонду, здійснюється на підставі договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, що укладається між регіональним центром зайнятості та замовником суспільно корисних робіт.
У договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування обов’язково зазначаються права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, вид (перелік видів) суспільно корисних робіт, до виконання яких замовником суспільно корисних робіт залучаються особи, порядок фінансування суспільно корисних робіт, зокрема джерела фінансування суспільно корисних робіт та умови фінансування таких робіт, порядок внесення змін до договору та умови його розірвання, припинення.
У договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування обов’язково передбачається право центру зайнятості (регіональні центри зайнятості, їх філії, а також міські, районні, міськрайонні центри зайнятості (до їх припинення) проводити перевірку цільового використання коштів Фонду, що спрямовуються на фінансування таких суспільно корисних робіт, та обов’язок замовника суспільно корисних робіт надавати під час проведення такої перевірки необхідні документи та пояснення, а у разі виявлення факту нецільового використання коштів - повернути суму коштів, використану не за призначенням.
Невід’ємною частиною договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування є кошторис витрат із фінансування суспільно корисних робіт - фінансовий план щодо використання коштів на виконання таких робіт із визначенням обсягу та напрямів їх використання.
Примірна форма договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування затверджується Мінекономіки.
У строки, визначені в договорі про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, замовник суспільно корисних робіт надає центру зайнятості (філії регіонального центру зайнятості або міському, районному чи міськрайонному центрам зайнятості (до їх припинення) довідку про виконання суспільно корисних робіт особами, залученими замовником суспільно корисних робіт до виконання таких робіт та з якими ним укладено строкові трудові договори, за формою, затвердженою Мінекономіки.
Відповідальність за цільове використання коштів Фонду, що спрямовуються на фінансування суспільно корисних робіт, покладається на сторони договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування.
Встановлення належності особи до застрахованих осіб здійснюється Державним центром зайнятості на підставі даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, одержаних в порядку інформаційної взаємодії з Пенсійним фондом України. Порядок інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України, структура та формат інформації, зазначеної в цьому абзаці, що передається, визначаються в договорі інформаційної взаємодії.
Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється шляхом спрямування коштів на:
- виплату основної та додаткової заробітної плати, розмір якої не може перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України «Про оплату праці» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
- оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
- оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у суспільно корисних роботах (у разі потреби).
Одночасно інформуємо, що Держпраці та її територіальні органи в межах повноважень постійно розширюють напрями консультаційної підтримки усіх роботодавців та інших учасників трудових відносин. У разі необхідності кожен суб’єкт господарювання у зручний для нього спосіб може звернутися до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за допомогою і отримати її.
- іноземні наймані працівники;
- відряджені іноземні працівники;
- внутрішньокорпоративні цесіонарії (визнані такими відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами);
- іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
- іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні (стаття 42-1 Закону України «Про зайнятість населення»).
- іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
- іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
- представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
- осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
- працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;
- спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
- працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
- працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
- священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
- інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інформаційний ресурс, де розміщена корисна інформація для роботодавців
Перемістили бізнес в більш безпечне місце? Як швидко відновити господарську діяльність в іншій місцевості або в інших умовах?
Не знаєте як правильно оформити документи? Виникають питання як вчинити в тій чи іншій ситуації? Потрібні дозвільні документи?
Як організувати безпечну роботу в умовах війни? Як подбати про безпеку та здоров’я працівників на роботі?
Дізнайтеся основні правила оформлення працівників на роботу.
Декілька вагомих фактів, про те, що працювати за укладеним трудовим договором – вигідно, та, що таке незадекларована праця
Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Вам допоможуть у разі нещасного випадку на роботі, дадуть пільги, якщо у вас є малолітні діти. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
Отже, з моменту укладення трудового договору Ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Закони, які регулюють трудові відносини.
Кодекс законів про працю (КЗпП) – основний документ. У період дії воєнного стану діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Також трудові права і соціальні гарантії прописані в законах «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актах.
Права працівників, які працюють за укладеним трудовим договором.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини 4 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з моменту підписання трудового договору (наказу про прийняття) ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
Гідні та безпечні умови праці. Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний перевіряти робочі місця, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.
Якщо ж ваші умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги;
Виконання посадових обов’язків. Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися;
Нормований робочий час. Закон забороняє працювати більше 40 годин на тиждень (але у період дії воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) із пропорційним збільшенням зарплати).
При п’ятиденному робочому тижні ви маєте відпочивати два дні. Якщо вихідний всього один, ваш робочий день має тривати до 7 годин при тижневій нормі 40 годин.
Вас не можуть змусити працювати у надурочні години. Хіба що це потрібно для оборони країни, усунення наслідків стихійного лиха, аварії чи недопущення псування майна;
Оплачувані та неоплачувані відпустки. За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Станом на січень 2024 року, мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
Слід зазначити, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Крім основної відпустки працівники мають право на оплачувані навчальні та творчі відпустки (для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством).
Але у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення);
Регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної. Місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше мінімальної ( 1 січня 2024 року- 8000,00 грн за місяць або 48,00 грн за годину).
Працюєте з ранку до ночі? За трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі.
За згодою сторін, робота у вихідний день може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.
Також законодавством України гарантовано проведення оплати у підвищеному розмірі за роботу у нічний час (не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час).
Роботодавець не може виплачувати зарплату, коли заманеться. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором, тобто Ви повинні отримувати її регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними чи святами, зарплата виплачується напередодні;
Захист від необґрунтованих штрафів
Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає Вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.
Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності. А відрахування не можуть перевищувати 20% зарплати. Вам же треба за щось жити;
Можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію.
Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії;
Захист від незаконного звільнення.
Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у Вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці;
Страхові виплати в разі непрацездатності
За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.
Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо Ви незадекларовані, на допомогу годі розраховувати. Хіба що роботодавець виплатить її з власної волі.
Пільги для неповнолітніх
Якщо Вам менше 18 років, Ви не можете працювати під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах з Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці. Вас не можуть залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Крім основної відпустки терміном 31 день ви можете брати додаткову відпустку для складання іспитів, так само як інші працівники.
Додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми
Жінки і особи, які доглядають за дітьми, мають чимало соціальних гарантій.
Якщо ви вагітні чи маєте дітей до трьох років, за законом ви не повинні працювати вночі, у надурочні години, вихідні чи їздити у відрядження (у період дії воєнного стану можливе залучення вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року, за їх ЗГОДОЮ, до роботи в нічний час, до важких робіт і до робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт). За необхідності вас мають перевести на більш легку і безпечну роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої зарплати.
Жінкам при надії надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами на 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів (70 днів у разі народження двох і більше дітей чи ускладнення під час пологів). Жінкам, віднесеним до 1−3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів (90 − до пологів та 90 − після пологів).
Ви можете взяти трирічну відпустку для догляду за дитиною. А потім за потреби подовжити її до досягнення дитиною шестирічного віку, але без збереження заробітної плати. Такі самі відпустки можуть взяти батько, бабуся, дідусь чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.
Відпустка для догляду за дитиною зараховується до стажу роботи. Цей час ви можете працювати неповний робочий час або вдома.
Жінки, пам’ятайте: станом на січень 2024 року, роботодавець не може з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів з дітьми віком до трьох років, одиноких матерів з дитиною віком до чотирнадцяти років або дитиною з інвалідністю. Навіть при повній ліквідації підприємства вас мають працевлаштувати.
Професійне визнання
Задекларована праця дозволяє офіційно підтвердити ваші професійні навички і досвід.
Захист прав
Якщо ви вважаєте, що ваша праця або праця ваших колег незадекларована, ви можете повідомити про це Державну службу України з питань праці, наприклад за допомогою звернення, а також подати позов до суду. Вирішити трудові спори на користь незадекларованого працівника важко, а часом неможливо.
Коли праця вважається незадекларованою
Незадекларована праця – це законна оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог законодавства.
Більше 20% працездатного населення України повністю або частково не декларують трудові відносини з роботодавцем.
Таку працю також називають неформальною, неофіційною, незареєстрованою, тіньовою, прихованою зайнятістю.
Форми незадекларованої праці в Україні
В Україні найбільш поширені 5 форм незадекларованої праці:
неформальна зайнятість у формальному секторі (це коли Ви працюєте на зареєстрованому підприємстві чи на фізичну особу-підприємця, але з Вами не укладено трудовий договір);
зайнятість у неформальному секторі (це коли Ви працюєте на незареєстрованих роботодавців);
приховування відпрацьованого часу та частини зарплати (це коли Ви маєте трудовий договір, але частину зарплати отримуєте у «конверті»);
замасковане працевлаштування (це коли роботодавець з Вами замість трудового договору уклав цивільно-правову угоду як з фізичною особою або як з фізичною особою-підприємцем);
незадеклароване сумісництво (це коли Ви маєте офіційне місце роботи й додатково виконуєте роботу без трудового договору).
Як відрізнити трудові відносини від інших?
Досить часто роботодавці пропонують укласти цивільно-правову угоду замість трудового договору.
Пам’ятайте: Трудовий договір укладається між працівником і роботодавцем. Сторонами цивільно-правової угоди можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи.
Давайте перевіримо, чи маєте Ви трудові відносини, за допомогою контрольного списку:
Ви виконуєте роботу виключно або переважно в інтересах однієї організації/особи;
Ви займаєте певну посаду в організації;
Ви виконуєте роботу за визначеним графіком та на робочому місці;
Ви виконуєте роботу відповідно до вказівок і під контролем замовника;
Ви не можете передати роботу в субпідряд;
Ви дотримуєтеся правил внутрішнього трудового розпорядку;
Ви користуєтеся обладнанням, інструментами, матеріалами, приміщеннями замовника;
Ви отримуєте винагороду за процес роботи, а не за результат;
Ви не несете ризики, пов’язані з виконанням роботи;
Ви отримуєте фіксовану погодинну, щотижневу або щомісячну винагороду в обмін за виконану роботу;
Ваша винагорода – єдине або основне джерело доходів;
Ви маєте щотижневі вихідні дні й щорічну відпустку;
Ви направляєтеся у відрядження за рахунок роботодавця;
Ви маєте питати дозволу у роботодавця про відгули, відпустки, лікарняні тощо.
Якщо ви відповіли ТАК більше двох разів, цілком можливо, що Ваші відносини з роботодавцем трудові.
Чому незадекларована праця – це погано?
Погоджуєтеся працювати без трудового договору? Не розраховуйте на гідні умови праці та виконання усних домовленостей. Вас можуть необґрунтовано оштрафувати, звільнити без повідомлення, не заплатити лікарняні чи компенсацію в разі нещасного випадку.
Ви власник бізнесу і наймаєте працівників без трудового договору? Будьте готові витрачати час і ресурси на навчання – досвідчені спеціалісти до Вас не підуть або швидко знайдуть краще місце. Вам буде складніше отримати банківські кредити, інвестиції. А в разі перевірки інспекції праці на Вас можуть накласти відчутний штраф за порушення трудового законодавства.
Зрештою, через несплату податків й єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, ремонтувати дороги тощо.
Наслідки незадекларованої праці
Для працівника:
погані умови праці;
немає компенсації (виплат) у разі хвороби або нещасного випадку;
немає соціальних гарантій: оплачувана відпустка, можливість навчатися, нормований робочий день;
немає офіційного трудового стажу;
майже неможливо захистити себе у разі конфлікту, відмови в оплаті праці чи незаконного звільнення.
Для роботодавця:
Недобросовісна конкуренція на ринку праці;
Низька продуктивність праці через відсутність мотивації у працівників;
Плинність кадрів;
Поганий імідж;
Труднощі з отриманням кредиту та розширенням справи;
Відсутність доступу до іноземних ринків;
Штрафи за порушення законів.
Яка різниця між трудовим договором і цивільним?
Які ризики не укладення трудових договір із працівниками?
За порушення законодавства про працю можуть бути застосовані різні види санкцій, залежно від характеру і наслідків порушення, а також від суб’єкта господарювання, який його скоїв.
У разі вирішення трудового спору на користь працівника роботодавець зобов’язаний буде відновити порушене право працівника та компенсувати всі понесені працівником втрати, зокрема виплатити працівникові заробітну плату за весь час роботи незалежно від факту її виплати у період роботи та сплатити єдиний соціальний внесок за весь час роботи працівника.
Розмір такої заробітної плати не може бути меншим за середню заробітну плату у відповідній галузі. Також працівник матиме право на відшкодування моральної шкоди.
Грубі порушення законодавства про працю можуть призвести до кримінальної відповідальності!
Не наражайтеся на ризики! Працюйте в межах законодавства!
Якщо ваша робота незадекларована, ви можете:
- Вимагати від роботодавця укласти з вами трудовий договір відповідно до законодавства. Якщо він відмовляється, ви можете подати позовну заяву до суду.
- Пошукати іншу роботу, де ви будете мати задекларовані трудові відносини та соціальні гарантії. Ви можете скористатися послугами центрів зайнятості або інших ресурсів для пошуку роботи.
- Звернутися до Держпраці за консультацією. Контактна інформація: https://dsp.gov.ua/kontakty-dlia-konsultatsii.../.
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте свої права і можливості.
Задекларована праця - це ваше майбутнє і ваша гідність!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Як відбувається укладення трудового договору?
Працівник має написати заяву про прийняття на роботу, надати паспорт, ІНН, за потреби – документи про освіту або інші документи.
Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, ознайомлює з ним працівника, направляє повідомлення до територіального органу податкової служби, навчає працівника безпечній роботі.
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?
Пам’ятайте, що незадекларована праця - це ризик для вас і вашого бізнесу.
- Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.
- Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.
- Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.
- Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.
Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформляйте їх за трудовим договором.
Задекларована праця - це ваша репутація і ваш успіх!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Порядок укладення трудового договору
Що ви втрачаєте, працюючи без укладення трудового договору?
Незадекларована праця - це не тільки порушення закону, а й втрата прав і гарантій для працівників.
Якщо ви працюєте без трудового договору, ви не можете розраховувати на гарантовані оплачувані відпустки, лікарняні, компенсацію в разі нещасного випадку. Ви також не маєте захисту від свавільного звільнення, зниження зарплати, перевантаження роботою.
Не дайте себе обдурити роботодавцям, які пропонують вам працювати без трудового договору, із зарплатою «в конверті» або за цивільно-правовими договорами.
Вимагайте оформлення трудових відносин відповідно до закону!
Задекларована праця - це ваше право і ваша вигода!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?
Пам’ятайте, що незадекларована праця - це ризик для вас і вашого бізнесу.
- Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.
- Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.
- Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.
- Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.
Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформляйте їх за трудовим договором.
Задекларована праця - це ваша репутація і ваш успіх!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Про порядок укладання трудового договору
Якщо ваша робота незадекларована, ви можете зробити наступне:
- Вимагати від роботодавця укласти з вами трудовий договір відповідно до законодавства. Якщо він відмовляється, ви можете подати позовну заяву до суду.
- Пошукати іншу роботу, де ви будете мати задекларовані трудові відносини та соціальні гарантії. Ви можете скористатися послугами центрів зайнятості або інших ресурсів для пошуку роботи.
- Звернутися до Держпраці за консультацією. Контактну інформацію можна знайти за посиланням: https://dsp.gov.ua/kontakty-dlia-konsultatsii-pratsivnykiv-ta-robotodavtsiv-z-naiaktualnishykh-pytan-pid-chas-voiennoho-chasu/
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте свої права і можливості.
Задекларована праця - це ваше майбутнє і ваша гідність!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Регулювання трудових відносин працівників та роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.
Що робити, якщо роботодавець не виконує умови укладеного трудового договору?
Якщо роботодавець не виконує умови трудового договору, ви можете зробити наступне:
-
Звернутися до роботодавця з письмовою вимогою про усунення порушень і виконання умов трудового договору. Також ви можете звернутися до профспілкового органу, якщо ви є членом профспілкової організації, за допомогою і підтримкою.
-
Звернутися з письмовою скаргою до Держпраці за консультацією та допомогою.
-
Звернутися до суду з позовом про встановлення факту порушень роботодавцем умов трудового договору, відновлення порушених прав і вимоги компенсації моральної та матеріальної шкоди. Ви можете скористатися послугами адвоката або іншого представника за вашим вибором. Ви також можете звернутися до суду за допомогою і підтримки профспілкової організації, якщо ви є її членом.
Не погоджуйтеся на порушення ваших прав і умов трудового договору з боку роботодавця.
Задекларована праця - це ваше майбутнє і ваша гідність!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити).
Як відбувається укладення трудового договору?
Працівник має написати заяву про прийняття на роботу, надати паспорт, ІНН, за потреби – документи про освіту або інші документи.
Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, ознайомлює з ним працівника, направляє повідомлення до територіального органу податкової служби, навчає працівника безпечній роботі.
Більше інформації http://surl.li/nzrsa
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити)
Що таке трудовий договір?
Трудовий договір - це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
Якщо ви хочете дізнатися більше про трудовий договір, ви можете переглянути:
- сайт Держпраці https://dsp.gov.ua
- інформпортал Держпраці https://pratsia.in.ua
Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?
Пам’ятайте, що незадекларована праця - це ризик для вас і вашого бізнесу.
Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.
Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.
Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.
Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.
Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформляйте їх за трудовим договором.
Задекларована праця - це ваша репутація і ваш успіх!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити)
Що ви втрачаєте, працюючи без укладення трудового договору?
Незадекларована праця - це не тільки порушення закону, а й втрата прав і гарантій для працівників.
Якщо ви працюєте без трудового договору, ви не можете розраховувати на гарантовані оплачувані відпустки, лікарняні, компенсацію в разі нещасного випадку. Ви також не маєте захисту від свавільного звільнення, зниження зарплати, перевантаження роботою. Не дайте себе обдурити роботодавцям, які пропонують вам працювати без трудового договору, із зарплатою «в конверті» або за цивільно-правовими договорами.
Вимагайте оформлення трудових відносин відповідно до закону!
Задекларована праця - це ваше право і ваша вигода!
Трудовий договір: Твій пасок безпеки у світі праці (трудовий договір не гарантує, що права не будуть порушені, він дає можливість їх захистити)
Розпочинається інформаційна кампанія «Трудовий договір: твій пасок безпеки у світі праці!»
1 грудня Держпраці розпочинає інформаційну кампанію «Трудовий договір: твій пасок безпеки у світі праці!», спрямовану на вирішення проблеми незадекларованої праці в умовах воєнного стану.
Трудовий договір – це надважливий документ у роботі, але інколи його ігнорують. Він як ремінь безпеки в авто: для деяких здається непотрібним, але насправді дуже важливий. Люди часто думають, що можуть обійтись без нього, сподіваючись, що усе буде добре. Так, іноді і роботодавці та працівники не хочуть обмежувати себе договором, вважаючи, що все обійдеться і без офіційних паперів. Проте якщо виникають проблеми, наприклад, працівник втрачає роботу або роботодавець зазнає збитків, тоді усім стає зрозуміло, що без договору все набагато складніше. Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права та обов’язки. Це як водії, які завжди користуються ременем безпеки – вони, як правило, набагато рідше порушують правила дорожнього руху.
Ця кампанія спрямована на роботодавців, які здійснюють господарську діяльність, проте уникають офіційного укладення трудових договорів з найманими працівниками, а також на працівників, які хочуть або зголосилися працювати без укладення трудових договорів.
Головною метою кампанії є попередження та/або усунення порушень законодавства про працю при оформленні трудових відносин шляхом інформування обох сторін трудових відносин про взаємні права і обов’язки.
В рамках кампанії інспектори праці будуть відвідувати роботодавців з метою надання консультацій щодо правильного оформлення трудових відносин.
Держпраці закликає працівників і роботодавців дотримуватися законодавства про працю і укладати трудові договори. Такий підхід сприятиме створенню справедливих і безпечних умов праці для всіх та укріпленню економіки нашої країни.
Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці - надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Згідно з Кодексом законів про працю забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принцип у рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, тощо.
Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Інформування роботодавців про вимоги законодавства щодо недопущення дискримінації та мобінгу, зокрема осіб із ВІЛ/СНІД - надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Виробниче середовище повинно бути безпечним і здоровим із метою запобігання передачі ВІЛ-інфекції на робочому місці з урахуванням положень Конвенції 1981 р. та Рекомендації 1981 р. про безпеку та гігієну праці, Конвенції 2006 р. та Рекомендації 2006 р. про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, а також інших відповідних міжнародних актів, таких як спільні керівні документи Міжнародного бюро праці та ВООЗ.
Заходи безпеки та гігієни праці, спрямовані на запобігання ризику інфікування ВІЛ на робочому місці, повинні включати загальні заходи безпеки, заходи з профілактики нещасних випадків і небезпеки, такі як організаційні заходи, контроль за технічною підготовкою та методикою ведення робіт, застосування засобів індивідуального захисту, залежно від обставин, заходи контролю стану навколишнього середовища та постконтактну профілактику, а також інші заходи безпеки з метою мінімізації ризику зараження ВІЛ-інфекцією та туберкульозом, особливо працівників тих професій, які піддаються найбільшому ризику, зокрема у галузі охорони здоров'я.
Коли існує ризик ВІЛ-інфікування на робочому місці, працівники повинні проходити навчання й підготовку щодо шляхів передачі та заходів із запобігання ризику та інфікуванню.
У заходах із підвищення рівня обізнаності населення інспектори праці наголошують, що ВІЛ-інфекція не передається в результаті випадкових фізичних контактів і що присутність особи, яка живе з ВІЛ, не слід розглядати як небезпеку на робочому місці.
Служби гігієни праці та механізми безпеки і гігієни на робочих місцях повинні розглядати проблеми, пов’язані з ВІЛ/СНІДом, з урахуванням положень Конвенції 1985 р. та Рекомендації 1985 р. про служби гігієни праці, Спільних керівних принципів МОП/ВООЗ 2005 р. з питань ВІЛ/СНІДу для служб охорони здоров'я, усіх наступних редакцій цього документу, а також інших відповідних міжнародних актів.
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у праці
Жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. (ст. 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).
Роботодавець зобов'язаний:
- створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
- забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;
- здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
- вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;
- вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.
Роботодавці можуть здійснювати позитивні дії, спрямовані на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків у різних сферах трудової діяльності.
У разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин до генеральної угоди, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів включаються положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків (ст. 18 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).
При цьому колективні угоди (договори) мають передбачати:
- покладання обов'язків уповноваженого з ґендерних питань - радника керівника підприємства установи та організації, їх структурних підрозділів на одного з працівників на громадських засадах;
- комплектування кадрами і просування працівників по роботі з дотриманням принципу надання переваги особі тієї статі, щодо якої в них існує дисбаланс;
- усунення нерівності за її наявності в оплаті праці жінок і чоловіків як у різних галузях господарства, так і в одній галузі на базі загального соціального нормативу оплати праці в бюджетній та інших сферах, а також на основі професійної підготовки (перепідготовки) кадрів.
Мобінг у трудових відносинах надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Законом України від 16 листопада 2022 року № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» внесено зміни до Кодексу законів про працю України, якими запроваджено додатковий захист честі й гідності учасників трудових відносин.
Кодекс законів про працю України доповнено статтею 22,яка визначає поняття мобінгу та форми психологічного та економічного тиску.
Водночас роботодавців зобов’язано вживати заходів для забезпечення безпеки та захисту фізичного та психічного здоров’я працівників.
Також, Закон вносить зміни у частину третю статті 38 КЗпП України, які дозволяють розірвати працівнику трудовий договір у визначений ним строк, якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника, або не вживав заходів щодо його припинення.
Своєю чергою роботодавець може розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи (статті 40 та 41 КЗпП України):
– з працівником у випадку вчинення ним мобінгу;
– з керівником підприємства, установи, організації у випадку вчинення ним мобінгу незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення.
Разом з тим, усі вищевказані факти мають бути встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Також законодавець передбачив, що у випадку звільнення працівника за власним бажанням на підставі вчинення щодо нього мобінгу або не вжиття роботодавцем заходів щодо його припинення працівнику виплачуватиметься вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, з-поміж іншого, регулював особливості переведення та зміни істотних умов праці в ситуації воєнного часу. Зокрема, частиною 2 статті 3 Закону було встановлено, що у період дії воєнного стану норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Якщо ми звернемося до статті 32 КЗпП України, то з’ясуємо, що у вказаній частині закріплено правило, згідно з яким у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Як ми бачимо, система та розмір оплати праці законодавцем прямо визначені як істотні умови.
Проте залишалася в силі стаття 103 КЗпП України, відповідно до положень якої про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Вказана стаття була спеціальною нормою, а отже, виникала конкуренція між двома правилами одного нормативного акта.
Усуваючи конкуренцію, законодавець приймає Закон від 01.07.2022 р. № 2352-IX, згідно з яким частину 2 статті 3 Закону № 2136-IX було викладено в новій редакції, а саме: у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною 3 статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Саме ця редакція є чинною на сьогодні.
Легалізація трудових відносин і заробітної плати надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин, яка включає в себе два аспекти: легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин («тіньова» зайнятість). В даному випадку роботодавець використовує найману працю без укладання трудового договору, іноді без офіційного оформлення відбувається стажування чи проходження випробувального терміну або здійснюється оформлення працівника на умовах неповного робочого часу у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.
Інколи суб’єкти господарювання (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати – офіційну і неофіційну (зарплату «в конвертах»), що здається вигідним як для роботодавця, так і для самого працівника, але в результаті призводить до негативних наслідків. Працівники сьогодні не бачать проблем в отриманні «тіньової» зарплати, так як до кишені надходять «чисті доходи», але в майбутньому такі робітники позбавляють себе соціальних гарантій.
Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно (без укладення трудового договору) або отримуючи заробітну плату «у конверті» працівник повинен чітко усвідомлювати, що він сам позбавляє себе соціальних гарантій:
- з «тіньової» зарплати роботодавець не здійснює відрахування єдиного соціально внеску, що негативно вплине на розмір призначеної пенсії в майбутньому;
- особа, яка працює без трудового договору, не буде мати права на відпустку та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, втрачає страховий стаж;
- працівник може працювати понад норму, без вихідних та у святкові дні без додаткової оплати за це (не буде дотримано мінімальних гарантій в оплаті праці);
- відсутність офіційних доходів може стати підставою для відмови у призначенні різних видів допомоги та субсидій;
- працівника можуть звільнити у будь-який момент без виплати вихідної допомоги, а можливо і без оплати за виконану роботу, отримати належний розрахунок під час звільнення у більшості випадків буває дуже важко (факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити в суді за допомогою свідків).
Для роботодавців використання нелегальної праці також має рад негативних наслідків:
- допуск працівника до роботи без укладання з ним трудового договору є грубим порушенням законодавства про працю та тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу;
- ухилення від сплати податків шляхом використання нелегальної найманої праці підлягає фінансовій, адміністративній та кримінальній відповідальності;
- роботодавець наражає себе на небезпеку натрапити на недобросовісних, безвідповідальних працівників, внаслідок дій яких може понести фінансові втрати, відшкодувати які за рахунок працівника буде важко через відсутність трудового договору (доводити факт нанесення працівником збитків доведеться в суді).
Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків. Кожен громадянин, як роботодавець, так і найманий працівник, повинен бути соціально відповідальним, дбати про своє майбутнє вже сьогодні і розуміти, що легальна праця і заробітна плата - це гарантія соціальної захищеності та запорука економічного розвитку держави.
Чи має право роботодавець видавати повістки працівникам? Надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Керівники підприємств в Україні мають право надати повістку працівникові. До того ж на роботодавця покладається контроль за своєчасним прибуттям військовозобов’язаного до місця, визначеного повісткою. Щоправда, порядок такого контролю не визначений.
Роботодавці отримують розпорядження від військкомату
Якщо роботодавець отримує розпорядження від військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо оповіщення військовозобов’язаного про виклик, він зобов’язаний видати наказ про таке оповіщення та під підпис довести його до відома визначених осіб. А також вручити повістку про явку за викликом до військкомату.
Штраф за порушення
За порушення зобов’язань роботодавці несуть адміністративну відповідальність, що визначена статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В разі порушення під час особливого періоду, зокрема воєнного стану, передбачений штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн). Рішення про накладання штрафу ухвалює керівник військкомату.
Як ще роботодавці мають комунікувати з військкоматом?
Насамперед керівники мають інформувати військовозобов’язаних. Так, на видному місці в приміщеннях підприємств вивішують роздруковані правила військового обліку.
Крім цього, роботодавці:
перевіряють військово-облікові документи під час прийняття на роботу, а також під підпис інформують про правила ведення військового обліку. Роботодавець не має права брати на роботу тих, хто не стоїть на обліку у військкоматі, за винятком виключених з обліку;
беруть військовозобов’язаних на персональний військовий облік протягом 5 днів після працевлаштування;
протягом 7 днів повідомляють військкомат про прийняття на роботу чи звільнення військовозобов’язаного, а також подають на вимогу відомості про нього, надсилають оновлені облікові дані;
періодично звіряють облікові дані, зокрема під підпис збирають військово-облікові документи та передають їх до військкомату;
щороку до 1 грудня подають списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, до військкомату;
повідомляють працівників про виклики до військкомату, а також забезпечують своєчасне прибуття;
інформують військкомат про порушників військового обліку тощо.
Зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, з-поміж іншого, регулював особливості переведення та зміни істотних умов праці в ситуації воєнного часу. Зокрема, частиною 2 статті 3 Закону було встановлено, що у період дії воєнного стану норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
Якщо ми звернемося до статті 32 КЗпП України, то з’ясуємо, що у вказаній частині закріплено правило, згідно з яким у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Як ми бачимо, система та розмір оплати праці законодавцем прямо визначені як істотні умови.
Проте залишалася в силі стаття 103 КЗпП України, відповідно до положень якої про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Вказана стаття була спеціальною нормою, а отже, виникала конкуренція між двома правилами одного нормативного акта.
Усуваючи конкуренцію, законодавець приймає Закон від 01.07.2022 р. № 2352-IX, згідно з яким частину 2 статті 3 Закону № 2136-IX було викладено в новій редакції, а саме: у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною 3 статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Саме ця редакція є чинною на сьогодні.
Легалізація трудових відносин і заробітної плати надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин, яка включає в себе два аспекти: легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин («тіньова» зайнятість). В даному випадку роботодавець використовує найману працю без укладання трудового договору, іноді без офіційного оформлення відбувається стажування чи проходження випробувального терміну або здійснюється оформлення працівника на умовах неповного робочого часу у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.
Інколи суб’єкти господарювання (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати – офіційну і неофіційну (зарплату «в конвертах»), що здається вигідним як для роботодавця, так і для самого працівника, але в результаті призводить до негативних наслідків. Працівники сьогодні не бачать проблем в отриманні «тіньової» зарплати, так як до кишені надходять «чисті доходи», але в майбутньому такі робітники позбавляють себе соціальних гарантій.
Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно (без укладення трудового договору) або отримуючи заробітну плату «у конверті» працівник повинен чітко усвідомлювати, що він сам позбавляє себе соціальних гарантій:
- з «тіньової» зарплати роботодавець не здійснює відрахування єдиного соціально внеску, що негативно вплине на розмір призначеної пенсії в майбутньому;
- особа, яка працює без трудового договору, не буде мати права на відпустку та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, втрачає страховий стаж;
- працівник може працювати понад норму, без вихідних та у святкові дні без додаткової оплати за це (не буде дотримано мінімальних гарантій в оплаті праці);
- відсутність офіційних доходів може стати підставою для відмови у призначенні різних видів допомоги та субсидій;
- працівника можуть звільнити у будь-який момент без виплати вихідної допомоги, а можливо і без оплати за виконану роботу, отримати належний розрахунок під час звільнення у більшості випадків буває дуже важко (факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити в суді за допомогою свідків).
Для роботодавців використання нелегальної праці також має рад негативних наслідків:
- допуск працівника до роботи без укладання з ним трудового договору є грубим порушенням законодавства про працю та тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу;
- ухилення від сплати податків шляхом використання нелегальної найманої праці підлягає фінансовій, адміністративній та кримінальній відповідальності;
- роботодавець наражає себе на небезпеку натрапити на недобросовісних, безвідповідальних працівників, внаслідок дій яких може понести фінансові втрати, відшкодувати які за рахунок працівника буде важко через відсутність трудового договору (доводити факт нанесення працівником збитків доведеться в суді).
Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків. Кожен громадянин, як роботодавець, так і найманий працівник, повинен бути соціально відповідальним, дбати про своє майбутнє вже сьогодні і розуміти, що легальна праця і заробітна плата - це гарантія соціальної захищеності та запорука економічного розвитку держави.
Чи має право роботодавець видавати повістки працівникам? Надає роз’яснення головний державний інспектор Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксана Москаленко.
Керівники підприємств в Україні мають право надати повістку працівникові. До того ж на роботодавця покладається контроль за своєчасним прибуттям військовозобов’язаного до місця, визначеного повісткою. Щоправда, порядок такого контролю не визначений.
Роботодавці отримують розпорядження від військкомату
Якщо роботодавець отримує розпорядження від військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо оповіщення військовозобов’язаного про виклик, він зобов’язаний видати наказ про таке оповіщення та під підпис довести його до відома визначених осіб. А також вручити повістку про явку за викликом до військкомату.
Штраф за порушення
За порушення зобов’язань роботодавці несуть адміністративну відповідальність, що визначена статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В разі порушення під час особливого періоду, зокрема воєнного стану, передбачений штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн). Рішення про накладання штрафу ухвалює керівник військкомату.
Як ще роботодавці мають комунікувати з військкоматом?
Насамперед керівники мають інформувати військовозобов’язаних. Так, на видному місці в приміщеннях підприємств вивішують роздруковані правила військового обліку.
Крім цього, роботодавці:
перевіряють військово-облікові документи під час прийняття на роботу, а також під підпис інформують про правила ведення військового обліку. Роботодавець не має права брати на роботу тих, хто не стоїть на обліку у військкоматі, за винятком виключених з обліку;
беруть військовозобов’язаних на персональний військовий облік протягом 5 днів після працевлаштування;
протягом 7 днів повідомляють військкомат про прийняття на роботу чи звільнення військовозобов’язаного, а також подають на вимогу відомості про нього, надсилають оновлені облікові дані;
періодично звіряють облікові дані, зокрема під підпис збирають військово-облікові документи та передають їх до військкомату;
щороку до 1 грудня подають списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, до військкомату;
повідомляють працівників про виклики до військкомату, а також забезпечують своєчасне прибуття;
інформують військкомат про порушників військового обліку тощо.