Управління Держпраці у Полтавській області

Діяльність суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Роз’яснення надає заступник начальника управління – начальник відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Наталія ГУСКА

 

Діяльність суб'єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, регулюється Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI та іншими законодавчими актами України.

Зокрема статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що суб’єкти господарювання - роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані:

1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;

3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника;

5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

При цьому, суб'єкт господарювання може здійснювати наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у фізичних осіб на підставі укладеного договору між суб'єктом господарювання та фізичною особою про надання послуг.

Суб'єкту господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до роботодавця, в якого:

1) протягом року скорочено чисельність (штат) працівників;

2) не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;

3) залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.

Враховуючи вимоги пункту 4 частини четвертої статті 36 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єктами господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців зобов’язані подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.

Зокрема наказом Міністерства соціальної політики України від 03.06.2019 № 851, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2019 за №  717/33688, затверджено форму звітності № 1-ПА (квартальна) «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» (далі - форма звітності №  1-ПА) та Порядок подання форми звітності № 1-ПА (далі – Порядок).

Згідно пункту 3 розділу 1 Порядку форма звітності № 1-ПА подається щоквартально міським, районним і міськрайонним центрам зайнятості не пізніше 15 числа місяця після звітного кварталу.

У разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку подання звіту є перший після нього робочий день.

Форма звітності № 1-ПА подається в електронному (з накладенням електронного цифрового підпису) чи паперовому вигляді (із засвідченням підписом керівника або уповноваженої ним особи).

Суб’єктами господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців відповідно до укладених трудових договорів заповнюють розділ II форми звітності № 1-ПА.

Додатково повідомляємо, що  у разі неподання або порушення порядку подання суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відомостей про працевлаштованих ним осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (частина четверта статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»).

 

Праця молоді

Роз’яснення надає заступник начальника управління – начальник відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Наталія ГУСКА

12 червня світ відзначає Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Цей день встановлений Міжнародною організацією праці у 1997 році з метою нагадати суспільству про страждання, з якими стикаються мільйони дітей у всьому світі, які вимушені працювати в небезпечних умовах, позбавлені нормального дитинства та можливості отримати освіту.

Статтею 1 Закону Україну «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III визначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Згідно зі статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років, при цьому у трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

Процедура прийняття на роботу неповнолітнього працівника загалом не відрізняється від процедури прийняття на роботу інших категорій працівників, але має певні особливості. Зокрема необхідно пам’ятати, що з урахуванням вимог статті 188 КЗпП, такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається  обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:

1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта),

2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;

3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.

Пунктом 5 частини першої статті 24 КЗпП встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі.

Потрібно не забувати, що обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є проходження попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП).

Слід також знати, що для осіб, які не досягли 18 років при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін (частина 3 статті 26 КЗпП). Проте в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Встановлення випробувального строку не є обов’язком роботодавця, це його право.

Також для неповнолітніх працівників враховуючи вимоги 51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу, а саме:

- 16–18 років – до 36 годин на тиждень;

- 15–16 років – до 24 годин на тиждень;

- учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин на тиждень.

Якщо у вас працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша, тобто:

- 16–18 років – до 18 годин на тиждень;

- 15–16 років – до 12 годин на тиждень;

- 14–15 років – до 12 годин на тиждень.

При цьому, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Статтею 75 КЗпП та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву (стаття 195 КЗпП України, стаття 10 Закону «Про відпустки»).

Крім цього, норми КЗпП та Закон України «Про охорону праці» забороняють: залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні; застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах; залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години. Гарантії щодо праці неповнолітніх зберігаються і під час воєнного стану.

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства. Однак передбачено ряд гарантій:

- звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей (стаття 198 КЗпП);

- якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім (стаття 199 КЗпП).

Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:

- у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

- у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства.

Додатково інформуємо, що з метою отримання консультаційної та методологічної підтримки з питань, що належать до повноважень Державної служби України з питань праці, зокрема у сфері трудових відносин, охорони та гігієни праці, промислової безпеки, гірничого нагляду та надання адміністративних послуг можна звертатися до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Полтави, вул. Матвійчука Юліана, буд. 119 або за номером телефону: +38(068)400-38-87.

Список міських, сільських, селищних територіальних громад

 

Працевлаштування працівника: що варто знати.  Роз’яснення надає заступника начальника управління – начальника відділу з питань праці північного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Наталія ГУСКА

Частиною четвертою статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту та порядок її подачі до територіального органу Державної податкової служби затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» від 17.06.2015 № 413 (далі – Постанова № 413).

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413» від 21.02.2025 № 184 внесено зміни у додаток 1 «Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту» до Постанови № 413. Дані зміни набрали чинності 26.02.2025.

Про бажання працівника укласти трудовий договір свідчитиме складена ним власноруч і подана роботодавцю заява.

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, має містити назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489), з яким працівник ознайомлюється під особистий підпис.

Отже, враховуючи вищевикладене, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.

Нагадуємо, що згідно зі частиною другою статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Відповідно до вимог частини шостої статті 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6^-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6^-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

6^-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При цьому, відповідно до статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Крім цього, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Відповідно до вимог частини першої статті 29 КЗпП до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Додатково інформуємо, що з метою отримання консультаційної та методологічної підтримки з питань, що належать до повноважень Державної служби України з питань праці, зокрема у сфері трудових відносин, охорони та гігієни праці, промислової безпеки, гірничого нагляду та надання адміністративних послуг можна звертатися до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Полтави, вул. Матвійчука Юліана, буд. 119 або за номером телефону: 0684003887.

 

Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном

Роз’яснення надає заступник начальника відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Анна Хоменко

Законом України  «Про зайнятість населення» регулюється діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, - зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа-підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний:

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

- інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;

- контактні дані консульських установ України у державі перебування;

- проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Порядок, форма та строки подання такої звітності затвердженні постановою Кабінетом Міністрів України від 20.10.2023 № 1100 «Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном»;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється:

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 27.10.2023 № 1118 «Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном».

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті.

 

 

Куди звернутися за допомогою

 

Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні

Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI та іншими законодавчими актами України.

До послуг з посередництва у працевлаштуванні належать пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні особи, добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).

Перелік суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у відповідності до Порядку формування та ведення переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 № 400.

Суб'єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єкти господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, зобов'язані:

1) надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу (вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер та оплату праці;

2) співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підприємствами, установами та організаціями, профспілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями;

3) забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, встановлених законами України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону;

4) подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.

Суб'єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, не мають права:

1) свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов'язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких ці працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру;

2) перешкоджати найманню залученого працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну мобільність працівника, накладати санкції на працівника, який погодився на роботу в іншого роботодавця;

3) надавати працівників у розпорядження роботодавця для заміни його працівників, які проводять страйк або інші колективні дії.

Суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги.

 

 

Про зміни в законодавстві

27 лютого 2025 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», ухвалений Верховною Радою України 15 січня 2025 року за № 5344-д.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15 січня 2025 року № 4219-IX (далі – Закон № 4219) набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2026 року, крім окремих норм. 

Закон № 4219 спрямований на створення умов для реалізації права осіб з інвалідністю на працю та забезпечення рівного доступу до працевлаштування відповідно до європейських стандартів.

Основні нововведення, які стосуються сфери управління Держпраці:

- розумне пристосування. Роботодавці зможуть здійснювати заходи, спрямовані на створення рівних умов праці для осіб з інвалідністю. Це може включати адаптацію робочих місць, коригування графіка роботи, забезпечення спеціального обладнання тощо;

- фінансова підтримка. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю компенсуватиме витрати на заходи розумного пристосування або надаватиме дотації для їх реалізації;

- підприємства інтеграції. Закон № 4219 передбачає створення умов для відкриття підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування, які забезпечуватимуть адаптовані робочі місця для осіб з інвалідністю.

Ці зміни спрямовані на формування інклюзивного середовища, яке сприятиме соціальній інтеграції осіб з інвалідністю та забезпечить їм рівні можливості на ринку праці.

Крім цього, Законом № 4219 роботодавцю пропонуються альтернативні механізми підтримки осіб з інвалідністю (на вибір):

• працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце:

- 1 робоче місце для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

- 2 % робочих місць – для роботодавців, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними;

- 4 % робочих місць – для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

або

• сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (наприклад, у разі неможливості працевлаштувати осіб відповідної категорії через високий ступінь виробничого ризику).

 

 

Про роботу державної служби з питань праці

 

Роз’яснення надає управління інспекційної діяльності у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на тему: «Протидія торгівлі людьми»

З метою реалізації Оперативного плану заходів по боротьбі з торгівлею людьми EMPACT на 2024 рік Державна служба України з питань праці та її територіальні органи спільно з представниками Національної поліції України у період з 07 по 13 жовтня 2024 року проводять спільні профілактичні заходи з питань протидії торгівлі людьми.

Нагадуємо, що торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях примусової праці — сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. Відповідно до Кримінального кодексу України визнається злочином.

Торгівля людьми є злочином проти людяності. Вона включає акт вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людини за допомогою застосування сили, примусу або іншими засобами, з метою її експлуатації. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей потрапляють до рук торговців людьми, в їхніх власних країнах і за кордоном.

Торгівля людьми — явище глобальне. Воно сильно впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми. Це явище також впливає як на економічно розвиненіші країни призначення, так і на країни транзиту. Людей, що живуть в скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же самий час в країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робочих в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.

Примусова праця — це ситуація, в якій жертви змушені працювати проти їхньої власної волі, під погрозою насильства або інших форм покарання, їхня свобода обмежена і на ступінь володіння власністю здійснюється тиск. До примусової праці може належати праця домашньою прислугою, сільськогосподарська праця, виснажлива праця на заводах, праця сантехніками, в громадському харчуванні та в інших сферах послуг, і жебрацтво.

В Україні, за оцінками, починаючи з 1991 року, до 0,5 млн українських жінок були продані за кордон. Українці стають жертвами торгівлі людьми не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.

Торгівля людьми була і залишається серйозною глобальною проблемою, яка торкнулася багатьох країн світу, особливо Україну в умовах повномасштабної російської агресії. Вона ставить під загрозу життя тисяч людей щоденно, тому викликає все більше уваги у світі. Це глобальне явище має серйозні наслідки не тільки для жертв, які часто стають заручниками сексуальної експлуатації, примусової праці, торгівлі органами та інших форм насильницької експлуатації, а й для їх сімей.

Через російську агресію понад 1,3 мільйона осіб зі східної України стали вимушеними переселенцями. Ці люди є особливо вразливими до експлуатації. Жінок та дівчат у зоні конфлікту викрадають, щоб згодом змусити їх до праці або надання сексуальних послуг. 

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Якщо ви, ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або якщо ви володієте інформацією щодо таких злочинів, негайно телефонуйте:

Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми 1547;

Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 (безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні) та 0 800 505 501 безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні.

Вчергове звертаємося до всіх громадян, будьте уважними та обережними!

Щоб не потрапити у ситуацію торгівлі людьми з метою трудової експлуатації завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію працевлаштування, навіть якщо Ви довіряєте тому, хто її пропонує!

Нагадуємо, що більше інформації  щодо торгівлі людьми в умовах воєнної агресії можливо знайти на інформаційному порталі (https://pratsia.in.ua), сайтах Держпраці та Північно-Східного міжрегіонального управління, а також на сторінці Facebook та на Telegram-каналі Міжрегіонального управління.

 

 

 

Основне завдання Держпраці - сприяти безпечності та прозорості бізнесу: консультувати, інформувати та допомагати  дотримуватись законодавства усіма учасниками трудових відносин.

Держпраці консультує роботодавців з будь яких питань, пов’язаних із роботою, зокрема щодо прийняття та звільнення працівників з роботи, переведення на іншу роботу, зміни робочого місця чи заробітної плати; надомної чи дистанційної роботи, тривалості робочого часу, режиму роботи, відпусток, вихідних, заробітної плати, відряджень,  лікарняних, шкідливих умов праці, медичних оглядів тощо. 

Державна служба України з питань праці – ми можемо допомогти !

Інформаційний ресурс, де розміщена корисна інформація для роботодавців

Перемістили бізнес в більш безпечне місце? Як швидко відновити господарську діяльність в іншій місцевості або в інших умовах? Отримайте професійну інформаційну підтримку спеціалістів

https://www.pratsia.in.ua/relocation.php

Не знаєте як правильно оформити документи? Виникають питання як вчинити в тій чи іншій ситуації? Потрібні дозвільні документи? Відповіді на найпоширеніші запитання законодавства про працю знайдете за посиланням:

Як організувати безпечну роботу в умовах війни? Як подбати про безпеку та здоров’я працівників на роботі? Рекомендації: як організувати безпечну роботу

https://www.pratsia.in.ua/safe_work.php

Які дії роботодавця при прийнятті на роботу працівників? Як упевнитися в тому, що Ви робите все правильно? Дізнайтеся основні правила оформлення працівників на роботу.

В умовах війни знизилася продуктивність праці? Працівники часто хворіють? Війна – це випробування для нашої психологічної стійкості. Дізнайтеся, що таке психосоціальна підтримка на робочому місці

Не знайшли відповіді на запитання, що Вас турбує? Є вихід. Сервіс онлайн консультування «інтерактивний інспектор»

Телефон для консультацій: +38(066)868-52-20, (044) 288-10-00

                                  Електронна пошта: info_dsp@ukr.net

                                  Офіційна сторінка Facebook: https://www.facebook.com/dsp.gov.ua

                                  Форма для консультацій

 

 

 

На Полтавщині розпочали активну роботу з реалізації заходів із протидії нелегальному працевлаштуванню іноземних громадян у рамках цільових заходів під умовною назвою «Мігрант»

Північно-Східним міжрегіональним управлінням  Державної служби з питань праці спільно з Державною міграційною службою України з 17.09.2024 по 30.10.2024 проводяться заходи з виконання законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант», метою яких є запобігання та протидії нелегальній міграції та іншим порушенням законодавства України в міграційній сфері.

Заходи проводяться з метою виявлення осіб, які не виїхали з України після закінчення дозволеного строку перебування і не вжили заходів щодо врегулювання свого правового статусу на підставі інформації, отриманої від Державної прикордонної служби України, проведення звірки даних щодо іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України,

Повідомляємо, що відповідно до вимог частини 4 статті 3 Закону України «Про зайнятість населення», право на зайнятість в Україні мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці та осіб без громадянства поділяються на тих кому для працевлаштування потрібен дозвіл на працевлаштування і тих хто може працювати без отримання такого дозволу.

Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (стаття 42 Закону України «Про зайнятість населення»).

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземець або особа без громадянства може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Категорії іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування яких необхідно отримати дозвіл

Дозвіл видається або продовжується для таких категорій осіб (якщо інше не встановлено законом та/або ратифікованими міжнародними договорами):

- іноземні наймані працівники;

- відряджені іноземні працівники;

- внутрішньокорпоративні цесіонарії (визнані такими відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами);

- іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;

- іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні (стаття 42-1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Категорії іноземців та осіб без громадянства працевлаштування яких здійснюється без дозволу

Без дозволу здійснюється працевлаштування (згідно частини 6 статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»):

- іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

- іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;

- представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

- осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

- працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;

- спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

- працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

- працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

- священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

- іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;

- інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Наголошуємо, що метою проведення профілактичних  заходів є не тільки покарання іноземців, а й надання допомоги громадянам, які перебувають в складних життєвих ситуаціях.

Закликаємо іноземців, які знаходяться на території області, дотримуватися встановлених законодавством правил перебування на території нашої держави, та не порушувати міграційне законодавство України!

 

 

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

 

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці консультує стосовно організації та проведення суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану

 

На Полтавщині тривають цільові профілактичні заходи під умовною назвою «Мігрант»

З метою запобігання та протидії нелегальній міграції та іншим порушенням законодавства України в міграційній сфері,  Північно-Східним міжрегіональним управлінням  Державної служби з питань праці спільно з Державною міграційною службою України проводяться заходи з виконання законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант».

Заходи проводяться на підставі інформації, отриманої від Державної прикордонної служби України, проведення звірки даних щодо іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, з метою виявлення осіб, які не виїхали з України після закінчення дозволеного строку перебування і не вжили заходів щодо врегулювання свого правового статусу.

Нагадуємо, що відповідно до вимог частини 4 статті 3 Закону України «Про зайнятість населення», право на зайнятість в Україні мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці та осіб без громадянства поділяються на тих кому для працевлаштування потрібен дозвіл на працевлаштування і тих хто може працювати без отримання такого дозволу.

Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (стаття 42 Закону України «Про зайнятість населення»).

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземець або особа без громадянства може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Категорії іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування яких необхідно отримати дозвіл

Дозвіл видається або продовжується для таких категорій осіб (якщо інше не встановлено законом та/або ратифікованими міжнародними договорами):

Категорії іноземців та осіб без громадянства працевлаштування яких здійснюється без дозволу

Без дозволу здійснюється працевлаштування (згідно частини 6 статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»):

Наголошуємо, що метою проведення профілактичних  заходів є не тільки покарання іноземців, а й надання допомоги громадянам, які перебувають в складних життєвих ситуаціях.

Закликаємо іноземців, які знаходяться на території області, дотримуватися встановлених законодавством правил перебування на території нашої держави, та не порушувати міграційне законодавство України!