Народився 29 квітня 1977 року в селі Новомихайлівка Манського району Красноярського краю. З часом родина переїхала на батьківщину матері — на Полтавщину, в село Новооржицьке Оржицького району. 1994 року закінчив Новооржицьку середню школу. Продовжив навчання в Лубенському професійно-технічному училищі № 12, де здобув спеціальність зварника.
Протягом кількох років працював зварником на Пирятинському сирзаводі, далі - у Пирятинській філії ПАТ "Лубнигаз". Захоплювався мотоциклами, був учасником байкерського руху, відомий за прізвиськом «Сєдой».
З початком російської збройної агресії, 7 серпня 2014 року, був призваний за частковою мобілізацією. З 10 листопада 2014 року брав участь у проведенні антитерористичної операції на Донеччині. З 23 листопада 2014 року тримав оборону на взводному опорному пункті в районі села Нікішине на Дебальцевському плацдармі. Неодноразово брав участь у супроводі караванів з доставлення боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на ВОП.
23 січня 2015 року в черговий раз незаконні збройні формування здійснили наступ на взводний опорний пункт із застосуванням стрілецької зброї, танків та артилерії. Андрій Конопльов першим побачив танки противника, які вели вогонь по позиції. Підняв особовий склад відділення, сповістив командира взводного опорного пункту. В умовах, що пов'язані з ризиком для життя, вступив у бій: з РПГ-7В здійснив декілька влучних пострілів та знищив один із ворожих танків, зумів підбити другий танк. Але цей танк здійснив постріл, і в результаті прямого влучення танкового снаряда А.Конопльов загинув. Наступ було відбито, позиції утримано, а противнику нанесено значних втрат.
Указом Президента України №424/2018 від 12 грудня 2018 року Андрію Конопльову посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».