Піраміда-усипальниця родини Закревських, 1899 р.
Родова усипальниця дворянської родини Закревських у формі єгипетської піраміди побудована Гнатом Закревським у кінці XIX ст.
Гнат народився в Березовій Рудці. Один із трьох дітей Платона та Ганни Закревських. Закінчив у 1861 р. Імператорське училище правознавства, продовжив юридичну освіту за кордоном. З 1867 р. він був дільничним мировим суддею у Петербурзі. У 1874-1875 рр. – обер-прокурором Міністерстві юстиції. Працював на посадах голови Варшавського окружного суду, прокурора Казанської та Харківської судових палат, обер-прокурора 1-го департаменту, сенатор 2-го департаменту та був таємним радником царя Олександра ІІІ. Його приймали в найповажніших товариствах Європи. Як судовий діяч видав низку статей на правничу тематику.
Під кінець життя Гнат Закревський захопився Єгиптом, неодноразово бував там. Також відомо, що Закревський був членом масонської ложі. Символом масонів у кінці ХІХ ст. була саме піраміда. Ймовірно, під впливом цих фактів Гнат Платонович у 1899 р. побудував над родинним склепом своїх батьків біля Свято-Троїцької церкви усипальницю у вигляді піраміди-каплиці.
Висота споруди 10 м. Основа її чотирикутна, ребра граней спрямовані за сторонами світу. Вхід до неї прикрашали родинний герб і хрест. Праворуч розташувала статуя янгола-охоронця. По центру зали знаходився православний вівтар з великим кам'яним хрестом.
Березоворудська піраміда – одна з трьох європейських пірамід-каплиць (друга в Римі, третя в с. Комендантівка на Полтавщині).
Головний прокурор Сенату Російської імперії Гнат Платонович Закревський помер у 1906 році в Єгипті від серцевого нападу. Його дочки бальзамували тіло батька і перевезли у Березову Рудку, де поклали на вічний спочинок у сімейній каплиці-піраміді поряд з його батьками. Та в 1928 році більшовики спаплюжили унікальну усипальницю, обдерли фрески і письмена, розбили статую, останки небіжчиків викинули в рівчак біля сільського кладовища. Селяни перепоховали останки на околиці березоворудського цвинтаря.
Потім піраміда використовувалася в різних господарських цілях, у ній тримали лід для місцевого молокозаводу, пальне для клубу, переробленого з Свято-Троїцької церкви. Коли ж клуб згорів у 1972 році, на його місці побудували будинок культури, піраміда «не вписувалася», на її місці запланували зробити танцювальний майданчик. Потужні бульдозери, які підігнали увечері, не могли за ніч розбити піраміду, а порушили лише 2 її грані. Кладка піраміди надзвичайно міцна: на яєчних білках та крові щойно забитих тварин. Техніка дивним чином вийшла з ладу, а зранку зібралися селяни, які виступили проти майданчика на місці поховання.
