САДИБА РОДИНИ ЗАКРЕВСЬКИХ, 1838 р.
Перлина архітектури та садово-паркового мистецтва першої половини XIX ст.
П’ять поколінь Закревських, що більше 150 років володіли маєтком, прикрашали його. Подвір’я садиби Закревських утвореного двома флігелями та двоповерховим палацом в стилі необароко, збудованим в 1838 році архітектором Євгеном Червинським. Цегляна споруда зведена на місці двоповерхового палацу в класичному стилі, який згорів.
Вхід до маєтку з дворику був щоденним, парадний – з паркової сторони. Вгорі на центральній частині садиби розміщувався красивий ламаний фронтон з родинним гербом та круглими вікнами, а також оглядовою терасою з арковим дахом, мереживним металічним оздобленням під ним та металевою кованою огорожею.
На бічних частинах палацу – 2 гранчасті еркери з 3 арочними вікнами. Парковий парадний вхід до палацу декорований значно пишніше від щоденного. Його прикрашають композитні спарені колони та пілястри, що знаходяться в лоджіях. А також металевий мереживний кований балкон зі сходинками, що тримаються на металевих кронштейнах. Всі металеві оздоблення фасаду виконані місцевими ковалями з місцевого матеріалу. З обох боків будівлю прикрашали двоповерхові веранди. У будинку було 17 кімнат та бальна зала площею 230 кв.м. та висотою стелі 8 м. Стелю підтримують 8 колон. По перимеру зала була прикрашена гіпсовими гірляндами з троянд.
Саме тут на численних балах танцював і друг родини Тарас Шевченко. Ходив цими стежками, закохався в дружину поміщика Закревського – Ганну. У Березовій Рудці Шевченко написав олійні портрети Ганни та Платона Закревських, олівцевий портрет (дружній шарж) Віктора Закревського, кілька поетичних творів та розпочав написання поеми «Кавказ». Зупинявся Шевченко в окремому флігелі, де міг за потреби спокійно писати.
Серед гостей садиби були Євген Гребінка, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Яків та Сергій де Бальмени.
Загалом садиба займає площу до 100 га, неподалік від палацу на площі 45 га розкинувся старовинний парк, який зберігся до наших днів та є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Тут нараховується близько 40 видів дерев і чагарників.
В огорожі садиби збережена альтанка в китайському стилі.
До складу архітектурно-паркового ансамблю належать лівий і правий флігелі, у одному з яких знаходиться Березоворудський краєзнавчий музей, а у іншому – один з корпусів ВСП «Березоворудський фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету».
У 2001 році посеред круглого подвір’я було встановлено погруддя Тараса Шевченка.
