Будівля жіночої гімназії, 1912 рік
Двоповерховий цегляний П-подібний будинок. Збудований в 1912 році, ймовірно, за проектом пирятинського повітового архітектора О. В. Хітріна. Відрізняється високим професійним рівнем архітектурного декорування фасадів, виконаних у стилі неоренесансу. Практично всі автентичні елементи – портик на вході, фігурний аттик над будівлею, цегляне мереживо – збережені до сьогодні.
Жіноча гімназія в Пирятині (в іншій будівлі) відкрилася 1 вересня 1907 року. Її очолила дружина дворянина та гласного Єфросинія Миколаївна Волховська. А вже в 1912 році 185 дівчаток перейшли на навчання в двоповерхову будівлю по вулиці Бородінській, 2А (зараз – Європейська). У гімназії були просторі світлі кімнати, спортивний зал, кабінети фізики, біології, бібліотека. Також були передбачені квартири для учениць.
На функціонування установи виділяла кошти держава та губернське земство. Учні вносили річну плату в розмірі 50-120 рублів в рік.
Гімназія мала восьмирічний курс навчання з останнім педагогічним класом. Відомо, що в 1917 році в пирятинській жіночій гімназії навчалися 434 учениці. Це були доньки дворян, почесних громадян, чиновників, духовенства, козаків. Менше було дітей із сімей міщан, купців чи селян. Серед предметів, які викладалися в гімназії, була педагогіка, малювання, література, Закон Божий, історія, географія, рукоділля, українознавство, спів, математика, фізика, гімнастика, російська, німецька та французька мови. Багато учениць, отримавши якісну освіту в стінах гімназії, по закінченню ставали вчительками в школах Пирятинщини.
Після революції 1917 року в приміщенні гімназії відкрили семирічну школу, а вже з 1928 року тут діяла середня школа імені Й. В. Сталіна.
У роки окупації Пирятина в приміщенні знаходився німецький шпиталь. Споруда частково була зруйнована, довгий час не відбудовувалася. Проте стіни й цегляні перекриття поверхів зроблені настільки якісно, що не постраждали навіть під час бомбардування. Були зруйновані лише дерев'яні перекриття.
У 1952 році почалася відбудова споруди силами громади. Відповідальним за будівництво був О. Л. Рибець. Через 4 роки у відбудованому приміщенні почала діяти повна середня школа № 6. О.Л.Рибець був її незмінним директором до 1981 року. У 1970 звели нове типове шкільне приміщення по вулиці Гагаріна 84, куди перемістилася школа №6, а приміщення колишньої жіночої гімназії передали спочатку школі № 2, а потім школі № 4.
