Сьогодні – 160-ті роковини від дня народження нашого видатного земляка, історика козацької доби, лікаря, діяча УНР і "Просвіти" Івана Луценка.
Іван Луценко народився в селі Кейбалівка Пирятинського повіту на Полтавщині 7 березня 1863 року. Навчався у Лубенській гімназії. Видавав першу в Одесі українську газету «Народна справа». У лютому 1910-го було затверджено статут Українського клубу в Одесі, на першому засіданні якого, 11 квітня 1910 року, Луценка було обрано його головою. Тоді ж було засновано в Одесі під його проводом Військову раду, яка 26 квітня дала почин створення в Одесі Українського військового коша. Засновник Одеської «Просвіти». Саме з наказу Луценка в Одесі вперше було піднято жовто-блакитний стяг як символ української державності. У розпал боротьби за цю державність полковий лікар Луценко виступає в трьох іпостасях: військового фахівця, що формує частини на захист перших національно-визвольних здобутків, медика, який опікується здоров’ям людей, і публіциста. Влітку 1918 року Іван Митрофанович брав участь в організації першої в Одесі української національної книгозбірні, до якої віддав частину власної бібліотеки. На першому Всеукраїнському військовому з’їзді обрали членом Українського генерального військового комітету, що перебрав провід над усім українським військовим рухом. У жовтні 1917 року на з’їзді Вільного козацтва уродженця Полтавщини обрали генеральним хорунжим. У різних джерелах по-різному вказується місце та обставини смерті Луценка. Проте найбільш достовірною є інформація, що після прибуття на станцію Красилів Луценко потрапив у полон до більшовиків та був піднятий на штики в центрі Красилова.
З нагоди річниці Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
імені І. П. Котляревського спільно з Українським інститутом національної пам’яті провели відеоміст "Полтава-Пирятин-Лубни-Одеса", до участі в якому долучилися працівники відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини міської і закладів культури громади.
