2 лютого світова спільнота відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Цьогорічна тема – “Водно-болотні угіддя на користь людям і природі”. Водно-болотні угіддя є одним з типів ключових екосистем, які підтримують життя на планеті. Вони є природними резервуарами води. Основна гідрологічна роль цих угідь, особливо боліт, полягає у перерозподілі річкового стоку.
Болота займають більшу частину площі національного природного парку “Пирятинський”. Болота вимагають розумного господарювання і відмови від штучного осушування, проведення каналів та видобування торфу, інакше стан річок, мікроклімат та різноманітність живих організмів будуть погіршуватися у найближчому майбутньому катастрофічними темпами.
На території НПП “Пирятинський” існує кілька типи боліт: очеретяні, на торфовищах або торфових грунтах; осокові, рогозові та з високого різнотрав’я; кущові болота із заростями верб, берези та крушини; заболочені болота із вільхи, а також пов’язані з ними, але в минулому осушені ліси із берези пухнастої. Саме різні типи боліт, які зберігаються навколо Удаю, все ще утримують від руйнування екологічний баланс річки.
Найбільшу площу займають очеретяні болота. Очерет відіграє дуже серйозну водоочисну роль. 1 гектар очеретяних заростей може затримати за сезон до 5-6 тонн різноманітних солей у забрудненій воді. Очеретяні зарості – важливе середовище існування тварин. Особливе значення вони мають у весняно-літній період для водоплавних і біляводних гніздових видів птахів. Деякі звірі також використовують очерет. Наприклад, ондатра харчується молодими пагонами і кореневищами. Старими і сухими стеблами звірі не харчуються. В очереті трапляються хатки бобра європейського. Національний природний парк “Пирятинський” проводить регулярні наукові дослідження на очеретяних болотах.
Вербові та вільхові ліси на заплаві регулюють водний та гідрохімічний режими у річці і є середовищем існування багатьох водних і біляводних тварин і рослин. Підпали ж сухої рослинності завдають непоправної шкоди болотному біорізноманіттю. Після сильних пожеж на заплаві молоді верби та вільхи звичайно гинуть, а дорослі дерева – пошкоджуються і в наступні роки швидше гниють, всихають, уражуються грибковими хворобами. Від щорічних пожеж чагарники і різнотравні болота відступають, природні ліси погано поновлюються, поширюються кропивові зарості, меншає птахів, звірів, комах, а серед рослин зникають орхідеї, бобівник трилистий та вовче тіло болотне, папороті, осоки та ще сотні рослин, що надають заболоченим лісам вигляду диких, незайманих місць.
Кожна людина може внести свій внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто, і не вимагає грошей або багато часу, а саме:
- не паліть очерет та сухостій;
- не забруднюйте водойму, біля якої живете;
- не засмічуйте берег, на якому відпочиваєте;
- не проводьте оранку городу аж до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;
- висаджуйте ліс у прибережній зоні;
- дотримуйтеся правил полювання та рибної ловлі;
- не турбуйте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;
- вивчайте свою водойму, діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;
- не будьте байдужими до порушень природоохоронного законодавства України.
