Право працівників на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору визначено Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України), Законом України „Про оплату праці“ та локальними документами підприємства - колективним договором, положенням про оплату праці.
Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України „Про оплату праці“.
Обов’язком роботодавця є виплата зарплати працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором:
не менше 2-х разів на місяць, роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень);
через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
у робочі дні за графіком роботи підприємства.
Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим aбо неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата виплачується за першу половину місяця та за другу половину місяця:
за першу половину поточного місяця – не пізніше ніж з 16 до 22 числа,
за другу половину місяця – з 1 по 7 число наступного місяця.
Виплачують заробітну плату за фактично відпрацьований час на підставі табелю обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (ст. 34 Закону „Про оплату праці“. Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати.
За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше, нiж за один місяць та виплату грошових коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання фінансової санкції на підприємство у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у 2021 році це складає 18000 грн. (стаття 265 КЗпП України), розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році складає 6000 грн.
У разі порушення строків виплати зарплати не більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної зарплати – 6000 грн. (абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Крім того, статтею 116 КЗпП України встановлені строки розрахунку при звільненні працівників.
Так, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми масть бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.