Масове ураження омелою білою охопило усі центральні та північні області України. У європейських країнах поширення омели набуло розмахів епідемії. Це пов'язують зі змінами клімату та погіршенням екологічної ситуації.
Найбільшу схильність до ураження омелою мають деревні насадження поблизу населених пунктів і водойм.
Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
Отже, омела біла – квітковий напівпаразит, що вражає деревні рослини. Багаторічний кущик (20-60 см заввишки), здебільшого кулястої форми (20-120 см у діаметрі) з вилчасторозгалуженими, голими, зеленувато-жовтими, дерев'янистими гілками.
При проростанні насіння під корою дерева утворюється гаусторія, з якої розвивається система коренів-присосок.
У природному середовищі омела поширюється за допомогою птахів , яких приваблюють її плоди. Активно поїдають кістянки омели зимуючі рослиноїдні птахи, найчастіше дрозди та омелюхи. Плоди омели мають важливу властивість: соковитий вміст його являє собою дуже клейку речовину, яка довго не висихає. Поїдаючи плоди, птах часто чистить дзьоб від насіння, що приліпилося до нього. Це насіння приклеюється до кори дерев. Птахи перелітають з гілки на гілку, тому насіння омели поширюється далеко за межі сусідніх дерев.
Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Плодоносить омела рясно і щорічно, але починаючи лише з 7-9-річного віку.. Достигають плоди восени і залишаються життєздатними аж до весни наступного року.
Паразитуючи на деревах, омела викликає всихання гілок вище місця прикріплення, чим завдає шкоди лісовому господарству. У місці проникнення коренів омели, уражені нею дерева стають дуже крихкими і легко ламаються під поривами вітру. Це особливо небезпечно у пішохідних місцях парків і скверів, а також для руху транспорту.
У результаті втрати частини поживних речовин відбувається зменшення кількості і розмірів листя на 18% та на 40-60% річного приросту пагонів ураженого дерева. Зменшує врожайність плодових дерев, сильно уражені рослини взагалі не плодоносять. Вік таких насаджень значно скорочується. Низький імунітет сприяє розвитку різноманітних хвороб та ураженню деревостою шкідниками.
Проста обрізка та видалення кущів омели не дасть результату. На даний момент існує лише один ефективний метод – повне видалення омели та уражених частин дерева. Види санітарної обрізки будуть відрізнятися в залежності від масштабів ураження. Якщо не проводити повне видалення уражених частин, новий кущ виросте через два-три місяці.
Якщо кількість уражених омелою гілок не перевищує 30%, в таких випадках достатньо видалити уражені гілки до місця їх розгалуження або доки не буде видалена та частина дерева, в серцевину якої проникло коріння паразита.
Коли на дереві уражена велика кількість гілок, але стовбур цілий, найефективнішим методом санітарної обробки є видалення всієї крони.
При масовому ураженні гілок та стовбура доцільно провести повне видалення дерева. В іншому випадку воно або висохне, або стане аварійним.
Слід відмітити, що уражені омелою гілки та частини стовбура дерева, які будуть обрізані, слід спалити або вивезти у спеціальні місця для наступного спалення. Ні в якому разі не можна залишати уражені гілки висихати – омела дуже довго зберігає свою життєздайність, а це може стати причиною повторного зараження.
Відділ прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків
