Відповідно до положень статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:
відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась в межах місячної норми робочого часу, в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові і неробочі дні.
Спосіб компенсації за роботу у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищена оплата) визначається за погодженням сторін трудового договору в наказі про залучення до роботи у вихідний день.
У разі залучення до роботи працівника у вихідні дні робота в такі дні оплачується в подвійному розмірі або компенсується іншим днем відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі. Якщо працівнику надається відгул, у наказі бажано вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. Невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин.
Відповідно до статті 3-1 Закону України „Про оплату праці“ розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Частиною 2 ст. 3-1 Закону України „Про оплату праці“ визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються під час обчислення заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Усі інші складові заробітної плати, не перелічені частиною 2 статті 3-1 Закону, мають ураховуватися в мінімальній заробітній платі.
Ураховуючи, що частиною 2 статті 3-1 Закону не передбачено такого виду виплати, як підвищена оплата роботи у святкові (неробочі) та вихідні дні, то вона має належати до виплат, які враховуються в мінімальній заробітній платі.
