Найстаріший колектив України. Найвідомийший за її межами. Можливо, неооцінений у рідному краї. Сьогодні «Древо» - одна із візитівок Україні. Але вони скромні жінки, які просто співають своєю душею.
На святкування 60-річчя колектив запросив міського голову Олексія Рябоконя, відділ культури і туризму міської ради та директора Пирятинського КГЦ Лідію Прокопенко.
На жаль, відзначення річниці припало на сумний день, коли Україну вразила звістка про загибель харківських курсантів. Тож концертну програму було відмінено, всі гучні та веселі пісні виключено із привітань. Проте щоденна праця зі збереження традицій, розвитку та популяризації полтавського співу цих крячківських жінок надзвичайно важлива, тож привітати їх з нагоди ювілею було честю для Пирятинської міської ради.
У вітальному слові Олексій Рябоконь побажав ансамблю подальшого розвитку та продовження багаторічних традицій «Древа» молодшими учасницями колективу. Олена Гуленко відзначила, що це щастя жити в один час та ще й в одному місці із такими талановитими людьми.
Також «Древо» привітав Юрій Фединський з дружиною Марією та американським музикантом Джоном Вестморлендом. Вони виконали пісню «Молитва». Депутат обласної ради Василь Стасовський також долучився до вітань колективу, окрім квітів та подарунків прочитав власні вірші про село.
Познайомимо вас з історією ансамблю:
Уперше колектив зібрався 1958 року, проте офіційно роком заснування вважається 1960. На сьогодні у фольклорно-етнографічному ансамблі «Древо» залишилася 1 учасниця першого складу – Надія Микитівна Роздабара.
Ансамбль «Древо» зберігає унікальну школу традиційного співу України, яка визнана як світова цінність. Сьогодні записані пісні «Древа», зняті фільми, численні наукові роботи написані на їхній «живій матерії».
Ансамбль «Древо» має учнів у Західній Європі, Америці, і навіть в Японії. Він виростив багатьох науковців, режисерів, співаків та акторів. Зокрема, учнями «Древа» є Ніна Матвієнко і тріо «Золоті ключі» (Київ), Мар’яна Садовська (Кьольн), Євген Єфремов (етномузиколог) і київський ансамбль «Древо», режисер Сергій Ковалевич (Москва), Наталка Половинка, мистецький центр «Майстерня пісні» (Львів) та багато інших.
Пісня «Древа» «Ой у неділю рано» здобула гран-прі на міжнародному конкурсі записів музики світу Svetozar Stracina Grand Prix 2003 (Братислава, Словаччина).
Довгий час керівником колективу була Галина Якимівна Попко, заслужений діяч культури України, керівник і найстарша співачка в Древі. Зараз керівник – Ніна Петрівна Рева. Зараз виступає вже четвертий склад ансамблю. Проте для багатьох Древо досі асоціюється з іменами Пріски Загорулько, Тетяни Кривенко, Марії Маліженко, Михайла Володька, Анатолія Попка і особливо з Ганною Левадою (бабою Ганною). Саме цей склад знімали у фільмі «Ой, у полі древо», саме в них закохалася Ніна Матвієнко.
У 1970-х роках музикознавцем-фольклористом Володимиром Матвієнком гурт під час однієї з фольклорних експедицій був записаний на магнітну стрічку. Ці фонограми зробили ансамбль відомим спочатку в колах музикантів-фольклористів України та СРСР.
У 1982 році колектив отримав Диплом лауреата І Всеукраїнського фестивалю «Золоті ключі» за І місце. У цьому ж році 24 пісні «Древа» записують на Московській студії «Мелодія».
У репертуарі «Древа» — старовинні (XVIII–XIX століть) пісні Полтавщини (одна з яких — «Ой, у полі древо» — згодом дала назву гуртові), а також пісні, складені чи доповнені самими учасниками ансамблю. До останніх належить пісня «Соловею-канарею», колись почута по радіо найстаршою учасницею гурту — Галиною Попко. Пісня дуже сподобалась їй, і, не маючи змоги знайти оригінальний текст, Ганна Якимівна доповнила її своїми словами, а також розклала для «Древа» на три голоси.
У 1990 році Ніна Матвієнко запросила «Древо» на свій творчий вечір у палац «Україна».
У 1992 році колективу присвоєно звання «народний самодіяльний».
У 1994, 1995 році колектив виступав у Польщі. Там знайшли неймовірно багато нових шанувальників зі всього світу. Знайомляться із видатною українкою – співачкою Мар’яною Садовською.
Ще багато нагород та відзнак має цей шанований колектив. А нам дійсно пощастило, що ми можемо слухати прекрасні старовинні пісні «Древа».
Многая літа вам, наші дорогі!
