Бавовник сирійський — дуже естетична рослина з цікавим та незвичайним зовнішнім виглядом, привабливим запахом та їстівним листям.
Його вирощують у декоративних цілях, у деяких країнах молоде листя споживають замість салату, використовують рослину й у косметології.
Крім того, бавовник — чудовий медонос, деякі бджолярі висаджують цю рослину спеціально, щоб отримати гарний мед з характерним трішки „шоколадним‘‘ запахом.
Раніше бавовник вирощували як кормову культуру та використовували в якості зеленого корму для ВРХ.
Здавалося б, корисна та красива рослина — кому вона може завадити? Проте вже кілька років бавовник сирійський є одним з найлютіших ворогів кожного агронома. З’являючись на полях, ваточник вперто витісняє культури та розростається з майже неймовірною швидкістю. А оскільки ця рослина вирізняється високою посухостійкістю та морозостійкістю, а також має дуже добре розвинену, міцну та розгалужену кореневу систему, боротися з нею вкрай важко.
На сьогодні експерти вважають, що вплив бавовника сирійського на врожаї не можна назвати критичним. Однак рослина вже відноситься до „складних‘‘ карантинних бур’янів, а аграрії знають, як важко боротися з ним, якщо він з’являється на полі.
Що ж можуть запропонувати науковці та виробники ЗЗР сільгоспвиробникам для боротьби з цим стійким та „настирливим‘‘ бур’яном?
Звичайно, найкращим рішенням було б застосування гербіциду, який би ефективно знищував ваточник у посівах. Але сьогодні, на жаль, немає такого засобу, який би мав доведену ефективність у боротьбі саме з цим бур’яном. Дуже міцна та добре розвинена коренева система рослини успішно чинить опір дії гербіцидів, тому ЗЗР впливають лише на надземну частину ваточника, пригнічуючи його ріст та розвиток, але не знищуючи. На сьогодні жоден виробник пестицидів не може запропонувати аграріям гербіцид, який би повністю знищував ваточник сирійський.
Оптимальний вихід з ситуації, коли на полях з’явився ваточник — обробка гербіцидами у ранні строки, на початкових стадіях розвитку бур’яну. У фазах сім’ядолі та 1-2 листків ефективність гербіцидів досить висока, вони дозволяють повністю „випалити‘‘ надземну частину рослини та дати змогу культурі випередити бур’ян у розвитку й скласти йому достойну конкуренцію.
Як показує практика, найкращі результати дає поєднання кількох гербіцидів з різними діючими речовинами або використання препаратів, що містять 2-3 діючі речовини. За даними польових досліджень, ефективним був обробіток препаратами Елюміс (діючі речовини — мезотріон та нікосульфурон), Стеллар (діючі речовини — дикамба, топрамезон), Гліфовіт (діюча речовина — ізопропіламінова сіль гліфосату) та Гліфовіт Екстра (діюча речовина — калійна сіль гліфосату), а також пестициди на основі клопіраліду. У посівах соняшника також хороший результат показали препарати ЄвроЛайтнінг Плюс (діючі речовини — імазамокс та імазапір) та Пульсар Плюс (діюча речовина — імазамокс).
Агрономи, яким вже довелося стикатися з проблемою появи бавовника сирійського на власних полях, говорять, що ефективних хімічних засобів, які б допомогли боротися з бур’яном при вегетації культури, майже немає.
Крім хімічного методу боротьби не слід забувати й про агротехнічний: дотримуватися сівозмін, проводити різноглибинний обробіток ґрунту, „виснажувати‘‘ бур’ян на полях. Найкращим методом „виснаження‘‘ зараз визнано залишення поля під паром та застосування „смертельної‘‘ дози гербіцидів в оптимальні для цього строки вегетації бавовника. Також потрібно не допускати його цвітіння та потрапляння його насіння на поля. Саме з цим часто виникають певні проблеми.
Як би там не було, але простих рішень у боротьбі з бавовником сирійським на сьогодні не існує. Оптимальні результати можна отримати лише при поєднанні хімічного захисту посівів з продуманою агротехнікою та дотриманням „правил безпеки‘‘: ретельною очисткою сільгосптехніки при переїзді з поля на поле, механічним видаленням дорослих рослин, щоб не допустити їх цвітіння.
