У зв’язку із збільшенням негативного впливу на довкілля господарської діяльності людини останніми роками виникла потреба в організації періодичних і безперервних довгострокових спостережень, оцінка становища в цілому. Сто років тому про Удай писали як про річку, яку неможливо було подолати без переправи. Нині ж її можна просто в деяких місцях перейти. Про проблему малих річок в області відомо, втім її вирішення лягає на плечі місцевих громад. Варто зауважити, що здатність річок до самоочищення прямо пропорційно залежить від величини річки, тобто чим більша річка, тим більше вона здатна сама себе очищати. З цього виходить, що найбільш вразливими є саме малі річки. І сьогодні дійсно є проблеми з водністю та заростанням нашого рідного Удаю.
НПП „Пирятинський“ спільно із завідувачем лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень відділу системних гідрологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту, науковим співробітником наукового відділу НПП „Пирятинський“ вивчили та дослідили гідрологічний режим та руслові процеси річок, що протікають територією парку (рр. Удай, Перевод, Руда). До вашої уваги нижченаведено відповідні дослідження. В повному обсязі з відповідними графіками та малюнками можна ознайомитися тут.
Багаторічні зміни водного режиму та сучасні умови стоку води річки Удай в районі м. Пирятин на ділянці острова Масальський
Стан гідрологічних досліджень. Основними напрямками гідрологічних досліджень НПП «Пирятинський» є вивчення гідрологічного режиму та руслових процесів річок, що протікають територією парку (рр. Удай, Перевод, Руда). Науковим відділом парку виконуються дослідження гідрометеорологічних умов та водного балансу в басейні р. Удай. Гідрологічні дослідження у НПП «Пирятинський» виконуються з 2015 року.
За період досліджень виконано оцінку багаторічної мінливості водності річок, їх внутрішньорічного розподілу стоку води, оцінку мінімального стоку води річки Удай. В межах НПП «Пирятинський» закладено дослідницькі річкові гідроморфологічні створи на річках Удай Перевод та Руда, де здійснюється щорічний моніторинг гідродинамічних умов річкових русел.
Багаторічна мінливість стоку води. Гідрологічні спостереження на річці Удай проводяться з 1925 року (спостереження за током води з 1936 р). Станом на 2019 рік на р. Удай діє один гідрологічний пост (г/п) у м. Прилуки. На г/п м. Прилуки проводять спостереження за рівнями та температурою води, стоком води, а також льодовим режимом. З 1954 по 1987 роки тривалий час також проводились безперервні гідрологічні спостереження на річці Удай на г/п с. Курінька. На рис. 1 представлена динаміка середньорічного стоку води річки Удай за даними г/п м. Прилуки та с. Курінька. Дані середньорічного водного стоку води р. Удай г/п с. Курінька 1936-1954 та 1958-2018 відновлені за залежністю графіком зв’язку (рис. 2).
За багаторічний період, станом на 31.12.2018 р. норма середньорічного стоку води (середньорічний стік), р. Удай в створі г/п м. Прилуки становить 3,63 м3/с. За відновленими даними норма стоку води р. Удай в створі г/п. Курінька становить 13,0 м3/с (31.12.2018 р.).
За аналізом рис. 1 встановлено, що за 79 років гідрологічних спостережень на річці Удай зафіксовано 43 роки з водністю нижче норми та 36 років, коли середньорічний стік перевищував багаторічну норму стоку.
З метою оцінки багаторічної мінливості стоку води річки Удай побудовано різницеву інтегральну криву коливання середньорічного стоку води р. Удай за даними г/п м. Прилуки (рис. 3).
Встановлено, що у період 1936-1976 рр. (40 років), на р. Удай відмічалась багаторічна фаза низької водності або маловодна фаза. За цей період 30 з 40 років відзначались водністю нижчою за норму. В середньому, водність річки Удай у цей маловодний період становила 77,0% від норми стоку. Але в окремі роки водність знижувалась до 22,6-28,7% від багаторічної норми.
Після фази низької водності, в період 1977-2007 рр. (30 років), на річці Удай встановилась багатоводна фаза або фаза високої водності. За 30-річний період 27 років відзначались водністю більшою за багаторічну норму стоку. У цей період водність річки в середньому перевищувала норму стоку на 36,0%. Хоча водність окремих років була більшою за норму на 103-165%, тобто, більше ніж у 2 рази.
Упродовж останнього десятиріччя водність річки Удай значно зменшилась. З 2008 року на річці Удай відмічається тенденція зниження водного стоку, що може свідчити про настання маловодної фази. За 11 років (2008-2018 рр.), дев’ять років характеризувались водністю нижчою за багаторічну норму. Зараз водність р. Удай, за даними г/п м. Прилуки, в середньому становить 68,0% від норми. Проте у 2015 році зафіксовано рекордно малу середньорічну витрату води – 0,79 м3/с в створі г/п м. Прилуки. Водність 2015 року становила лише 21,8% від середньорічної водності. Останній раз таке низьке значення середньорічного стоку було зафіксовано в 1964 році, коли середньорічна витрата не перевищувала 0,89м3/с або 24,5% від норми стоку.
Аналіз рис. 2 дозволяє зробити ймовірнісне припущення щодо тривалості низької водності річки Удай станом на теперішній час та на найближчу перспективу. Зважаючи на тенденцією 1936-1976 рр., коли маловодна фаза тривала 40 років, варто очікувати такої тривалості низької водності в найближчі десятиріччя. Зокрема, за даними трендів г/п м. Прилуки, маловодна фаза може тривати до 2048 року.
Сучасні умови стоку р. Удай (м. Пирятин, острів Масальський) станом на вересень 2019 р. У вересні 2019 на річці Удай спостерігається дуже низька водність, зокрема, у м. Пирятин течія річки візуально не фіксується. З цього приводу співробітниками НПП «Пирятинський» у другій декаді вересня проведено аерофотозйомку та візуальні обстеження ділянки русла річки Удай в районі острова Масальський у м. Пирятин. За результатами обстежень зафіксовані ділянки обміління основного русла правого рукава річки Удай в районі острова Масальський. Зокрема, такі обміління русла зафіксовані на відрізках досліджуваної ділянки, які приурочені до так званих Чоловічого та Жіночого пляжів міста (рис. 4).Унаслідок пониження рівня води в руслі Удаю відбулось оголення дна русла, зокрема, руслових перекатів. Вода залишилась лише у вузьких протоках поміж очеретяних полів.
Таке пониження рівня води в руслі є проявом меженної фази водного режиму річки. На річках рівнинної частини території України межень на річках встановлюється в літньо-осінній період. Під час межені річка живиться підземними водами, проте частка цього живлення у річному розрізі дуже мала. Частка літньо-осіннього стоку річки Удай рідко перевищує 10,9–11,2%. Проте, межень може перериватись дощовими паводками, які формуються за рахунок випадіння рідких атмосферних опадів. А відсутність тривалих та рясних атмосферних опадів інтенсифікують зменшення водного стоку та зниження рівнів води. Відбувається виснаження руслової мережі, коли підземні води не спроможні підживлювати русловий стік. Саме така ситуація склалась на річці Удай. За даними Українського гідрометеорологічного центру на метеостанції м. Прилуки (єдина метеостанція в межах басейну р. Удай), атмосферні опади фіксувались впродовж літнього періоду 2019 року не більше 20 разів. При цьому кількість атмосферних опадів рідко перевищувала 10 мм за дощ (рис. 6). Дефіцит атмосферної вологи забезпечує спрямовану тенденцію до зниження рівнів води в річці Удай (рис. 6).
За графіком рис. 6 простежується чітка тенденція зниження рівнів води річки Удай, в створі г/п м. Прилуки, в бік історичного мінімального рівня води. Враховуючи відсутність стоку в річці Удай на досліджуваній ділянці правого рукава в районі острова Масальський м. Пирятин та тенденцію падіння рівнів води в створі г/п м. Прилуки (що знаходиться вище за течією), слід очікувати відповідні зниження рівнів води в річці Удай і у м. Пирятин.
За інформацією НПП «Пирятинський»
