На даний час актуальним є питання реалізації та захисту прав учасників антитерористичної операції, членів їх сімей, зокрема, щодо пенсійного забезпечення. З листопада 2016 року в учасників бойових дій на Донбасі є право дострокового виходу на пенсію.
Йдеться про Закон України від 18 жовтня 2016 року №1673 „Про внесення зміни до статті 3 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“.
Цим законом Верховна Рада доповнила перелік осіб, які мають право на пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їхніх сімей, а також значно полегшила питання отримання пенсій добровольцями, волонтерами, іншими особами, які брали безпосередню участь в АТО і членами їхніх родин.
Відповідно до прийнятих змін, особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 – для жінок.
Для призначення дострокової пенсії за законом необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів: заява за встановленим зразком, паспорт (інший документ, що посвідчує особу, її місце проживання (реєстрації) та вік) та ідентифікаційний номер, документи про стаж, а також документи, що підтверджують участь в антитерористичній операції.
Участь в антитерористичній операції для оформлення пенсії має бути обов’язково підтверджена відповідними документами – посвідченням учасника АТО або довідкою про участь в АТО.
Таке ж право отримують учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в складі добровольчих формувань, які були включені до складу ЗСУ, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані), особи рядового, начальницького складу і добровольці, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час участі в АТО.
Учасникам антитерористичної операції, визнаними інвалідами внаслідок виконання обов’язків військової служби та членам їх сімей може бути призначена пенсія за їх вибором за нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ (за наявності відповідної кількості страхового стажу) або Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ (за умови звільнення з військової служби).
Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ надає право на призначення пенсії по інвалідності демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО та отримали групу інвалідності.
Пенсія демобілізованим військовослужбовцям за нормами цього Закону призначається головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за поданням відповідного відомства. Тобто із заявою про призначення пенсії необхідно звертатися у відповідну силову структуру, в якій особа проходила військову службу.
Пенсія по інвалідності призначається в таких розмірах:
Особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи – 100 відсотків, II групи – 80 відсотків, III групи – 60 відсотків відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця (заробітку).
Іншим особам з інвалідністю з числа військовослужбовців: I групи – 70 відсотків, II групи – 60 відсотків, III групи – 40 відсотків відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця (заробітку).
Згідно із Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ – довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю проводиться лише за їх заявою.
Виплата пенсій учасникам АТО, які вже є пенсіонерами, здійснюється таким чином:
виплата військових пенсій на час призову по мобілізації не припиняється. Крім того є можливість проведення її перерахунку після повторного звільнення з військової служби;
на весь період служби (роботи на посадах) у силових відомствах – виплата призначеної пенсії проводиться в повному обсязі. Не здійснюються лише виплата надбавок, поточної індексації, які нараховувались до пенсії як непрацюючим пенсіонерам.
Окрім безпосередніх учасників антитерористичної операції, Законом надано право на пільгову пенсію і дружинам, чоловікам, батькам учасників антитерористичної операції, які загинули чи пропали безвісти, померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час участі в АТО. Обов’язковою умовою для отримання пенсії дружиною або чоловіком учасника АТО є те, що вони повторно не вступили в шлюб з іншою людиною.
Закон України №1678 від 18.10.2016 „Про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до досягнення 8?річного віку дитини, та проходять військову службу, врегулював питання призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника.
До прийняття закону було так: якщо, скажімо, годувальник – чоловік – загинув під час антитерористичної операції і в нього залишилася дитина віком до 8?ми років, то дружина може отримувати у зв’язку з втратою годувальника на себе, незалежно від того, працює вона чи ні. Але ця норма не поширювалася на жінок-військовослужбовців. Коли ж жінка-військовослужбовець опинилася в такій ситуації, то стояла перед вибором: або звільнитися зі служби й отримувати пенсію, або служити і залишитися без пенсії.
Внесені до закону зміни тепер дозволяють жінкам-військовослужбовцям у таких випадках отримувати пенсію після втрати годувальника без звільнення з військової служби.
Якщо годувальник мав право на пенсійне забезпечення по кільком законам – то вибір закону, по якому буде призначена пенсія в разі втрати годувальника, визначається з точки зору доцільності – де розмір вище.
Якщо пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ вперше, із заявою члени сім’ї мають звертатися у відповідну силову структуру, в якій годувальник проходив військову службу.
У випадку, коли годувальник являвся одержувачем пенсії за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ або пенсія в разі втрати годувальника вже була призначена одному з утриманців, заява на призначення пенсії подається до органів Пенсійного фонду.
До членів сімей, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника належать:
діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ або є інвалідами;
дід і бабуся – при відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати;
дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8?річного віку, і не працює.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажери мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23?річного віку.
Пенсія у разі втрати годувальника за нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ призначається у таких розмірах:
70 відсотків грошового забезпечення загиблого годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї;
90 відсотків грошового забезпечення загиблого годувальника на двох і більше членів сім’ї, але не менше ніж 40 відсотків на кожного непрацездатного члена сім‘ї. Тобто якщо пенсія в разі втрати годувальника призначається на 2?х утриманців – на кожного 45 відсотків, на 3?х і більше 40 відсотків.
Мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника на кожного члена сім’ї становить два прожиткові мінімуми, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
За нормами Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ – довічно.
За інформацією Гребінківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області