Грип птиці - гостра контагіозна вірусна хвороба птахів, викликана будь яким вірусом грипу A. Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді епізоотій та ензоотій.
В Україні в 2016 році випадки пташиного грипу були зареєстровані в Херсонській області: Каланчацький, Генічеський та Каховський райони. В 2017 році був зафіксований випадок у Кіцманському районі Чернівецької області.
Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров’я.
Збудники пташиного грипу поділяються на віруси, що викликають високопатогенний та низькопатогенний пташиний грип.
Дикі птахи, особливо мігруюча водоплавна птиця, є природним резервуаром вірусів грипу птиці. Майже всі можливі комбінації гемаглютиніну та нейрамінідази були ізольовані від диких птахів.
Вірус грипу птиці чутливий до дії 3% розчину їдкого натру, хлорного вапна, креоліну, фенолу. Віруцидно діють 2% розчини формальдегіду, азотної кислоти, ефіру, хлороформу та препарати йоду. Прямі сонячні промені знезаражують вірус протягом 50-55 год., температура +56 С0 - протягом 3 год., +60 С0 - протягом 30 хв., +65-+70 С0 - протягом 2-5 хв.
На інфікованому пір’ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів, у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді - понад 2 роки.
До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця.
Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками інфекції та природним резервуаром інфекції.
Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.
Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.
Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів. В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.
Власники особистих селянських господарств, діяльність яких пов’язана з утриманням птиці, зобов’язані виконувати положення Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах, та з метою профілактики захворювання птиці на грип:
здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
виконувати вказівки спеціалістів ветеринарної медицини та проводити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та боротьби з грипом птиці;
виконувати проведення заходів, направлених на попередження виникнення грипу птиці, передбачених цією Інструкцією;
повідомляти спеціалістів ветеринарної медицини про всі випадки загибелі птиці або про не властиву їм поведінку;
до прибуття спеціалістів ветеринарної медицини ізолювати підозрілу на захворювання птицю.
Господарство, у якому виявлено ВПГП, оголошується неблагополучним і в ньому вводиться карантин.
Вакцинація проти грипу птиці заборонена.
За інформацією Пирятинського районного управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області