25 листопада біля меморіальної дошки героям-землякам художній керівник Олександрівського сільського клубу Ніна Черненко провела мітинг „Скорботний тридцять третій.“
Розповідь про історію виникнення голоду 1932 -1933 років в Україні супроводжувалася читанням віршованих творів Дарією Іваничко. Запалені Богданом Великим у кожного в руках святі вогники, які зігріли душі померлих, та хвилина мовчання згуртували всіх присутніх у слові і молитві за Україну. Букетики калини з пшеничними колосками із вдячністю торкнулися імен героїв, які в ті страшні часи не дали померти від голоду жодній людині в селі Олександрівка. Голова колгоспу Василь Клименко та голова сільської ради Петро Харченко прикладом особистої громадянської мужності та людяності зуміли згуртувати громаду села в протистоянні голодній смерті.
Задуматися про ціну життя змусив шматочок житнього хліба, відломлений кожному із присутніх старостою села Іваном Тарасовським. Бережно тримався життєдайний хлібець у руках, щоб ніде не впала жодна крихта і такий смачний був хлібчик, що відчулася та згуртованість, яку пращури передали нам у спадок.
Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди!
