Сьогодні пирятинців знову охопив сум, біль, жаль та розпач. Сьогодні наша громада знову проводжала свого сина в останню путь – пирятинця, захисника Батьківщини Андрія Полєвика. Бойові побратими називали його Партизан.
Народився Андрій у Пирятині, початкові класи вчився в першій школі, далі поїхав на Чернігівщину до бабусі. У 2005-му році пішов на строкову службу. На початку Революції Гідності працював у Криму на будівництві. Об’єкт був над дорогою і тому щодня бачив колони військових машин, як виявилося - загарбницьких. Тому Андрій прийняв для себе рішення стати на захист Батьківщини. Напередодні від’їзду одружився. З серпня 2014 року до нині боронив рідну землю від російської навали на сході України. Був нагороджений відзнаками та медалями за військову службу.
За життя Андрій говорив, що для нього було найважче в цій війні бачити скалічені долі маленьких дітей, адже сам мав доньку, яку любив понад усе. Проте, покинути військову службу не міг. З болем і сумом згадував бойових побратимів, які загинули, та говорив: “Буває дивлюсь на фото і плачу. І є почуття невиконаного обов’язку – я маю далі захищати нашу Батьківщину! Я собі сказав: поки війна не закінчиться, я буду їхать і воювать, щоб була вільна Україна! А не стоять на колінах і бути рабами.“
Андрій загинув 18 червня під час виконання бойового завдання в Донецькій області. І сьогодні ніхто не міг стримати сліз. На колінах пирятинці проводжали Героя до місця вічного спочинку. Слова співчуття родині висловили міський голова Андрій Сімонов та військові.
Без батька лишилась 12-річна донька, без чоловіка – дружина, мати – без сина.
Вічна слава та світла пам’ять Герою…
