Умови перезимівлі озимих культур впливають на майбутній стан посівів: як рослини розвиватимуться надалі, у весняно-літній період, та й зрештою на величину і якість врожаю. Тому дуже важливо впродовж зими слідкувати за станом посівів і заздалегідь підготуватися до заходів, які потрібно буде проводити навесні.
Оцінка стану озимих культур під час перезимівлі здійснюється, як правило, за шістьма різними методиками:
- монолітний метод оцінювання (на полі вирубують шматки ґрунту – моноліти розмірами 30х30 см з товщиною шару близько 15-20 см, у яких мають міститись рослини з двох суміжних рядків, після спеціальної процедури визначається показник зрідженості);
- водний метод (прискорений) – зразки рослин з ґрунтом відбирають на глибину до 10 см на двох суміжних рядках довжиною приблизно по 50 см; після розмерзання ґрунту вибирають всі рослини у зразку (за винятком пошкоджених під час вирубування) і промивають їх водою кімнатної температури; рослини відрощують в чистому добре освітленому приміщенні з температурою 15…20°С);
- метод цукрового розчину (рослини, відібрані й підготовлені таким самим способом, як для водного методу, спочатку відрощують протягом 13-15 год у 2 %му цукровому розчині, після чого той замінюють водою, життєздатність рослин визначають на 4-5й день після початку відрощування);
- метод забарвлення тканин (зрізи відібраних рослин фарбують у 0,1%му розчині кислого фуксину через стеблові конуси наростання та основи пагонів);
- оцінювання за конусом наростання (рослини оцінюються візуально за допомогою лупи);
- донський метод (пророщення рослин за допомогою марлевого рулону, який поміщається в чашку Петрі або іншу скляну ємність із шаром фільтрувального паперу або вати на дні).
Постійний моніторинг стану посівів озимих культур на протязі всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів по зниженню негативного впливу екстремальних погодніх умов є дуже важливим та актуальним. Для цього існує найбільш простий, поширений та надійний метод відрощування рослин в монолітах (строками відбору зразків для визначення життєздатності є 25 січня, 20 лютого і 10 березня).
Основні умови для визначення місць відбору монолітів:
- стан розвитку рослин та густота посівів повинні бути типовими для всього досліджуваного поля;
- місце взяття проби не може знаходитись у балках, на схилах чи пагорбах;
- не слід відбирати проби поблизу лісосмуг;
- при вирубуванні також потрібно заміряти висоту снігового покриву та льодової кірки (за наявності).
Моноліти викладають у дерев'яні ящики відповідних розмірів, прикривають брезентом, мішковиною чи іншим теплоізолюючим матеріалом і переносять у приміщення з плюсовою температурою 5...10°С для розморожування. На кожний моноліт оформляють етикетку, в якій зазначають найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву. Обов'язково вказують температуру повітря під час взяття зразка, глибину снігового покриву, наявність, товщину льодяної кірки. Після відтанення моноліти переносять у тепле, добре освітлене приміщення з температурою 17...20°С. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від поверхні, ґрунт обов’язково поливають водою кімнатної температури та стежать, щоб не було ні перезволоження, ні пересихання. Через десять днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.
Відсоток життєздатних рослин розраховують за формулою:
Х= (А:В) х 100, де
Х - життєздатність посіву в %;
А - кількість живих рослин у пробі;
В - загальна кількість рослин у пробі.
Здійснюючи облік, до життєздатних потрібно зараховувати рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.
Наталія Мазняк, начальник відділу фітосанітарної безпеки Лубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
