Фітофтороз томата на сьогодні є найшкодочиннішою хворобою, яка вже відмічена більш ніж у 100 країнах.
Збудником хвороби є грибок, що вражає плоди, листя і стебла. Спочатку захворювання з’являється на листках картоплі, і якщо вона росте недалеко, то через 10–15 днів інфекція може з’явитися і на томатах. На листках виступають темно-коричневі плями, без чіткої межі, які однією зі сторін завжди прилягають до краю листа.
На стеблах фітофтороз проявляється у вигляді великих бурих плям невизначеної форми. При подальшому розвитку інфекції стебло в зоні плями може переламатися. На плодах утворюються бурі або темно-коричневі плями, які потім збільшуються у розмірах і охоплюють весь плід. Для попередження захворювання потрібно ізолювати картоплю від томатів, проводити глибоке перекопування ґрунту, у відведених місця знищувати рослинні рештки.
Фітофтороз має декілька способів розповсюдження: через насіння, рослинні залишки та повітряно-крапельним шляхом. Поширенню збудника через насіння легко запобігти передпосівною його обробкою. Також небезпечним є зараження через рослинні залишки, коли гриб перезимовує у картопляних бульбах, що залишилися в ґрунті після збирання картоплі. Гриб вражає рослину, що утворилась з перезимувалої бульби, потім навколо хворої рослини формується первинний осередок інфекції. У тепле сонячне літо процес не має розвитку.
Також хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом і викликає масове зараження посадок картоплі і томатів. Повітряно-крапельний процес перенесення збудника фітофторозу є основним і найбільш небезпечним каналом поширення інфекції. У цьому випадку неважливо, де локалізовано первинні осередки. Спори з повітрям можуть переноситися на відстань до 300 км.
Поширення та шкодочинність фітофторозу залежать від погодних умов. Хвороба приймає характер епіфітотії (епідемії) у вологі безсонячні періоди з помірною денною (17–22 °C) і зниженою нічною температурою. При настанні теплої сонячної погоди фітофтороз припиняє свою активність.
Критичним для спалаху фітофторозу зазвичай буває ранковий туман або випадання рясної роси. Також його розвитку сприяє дефіцит у томатів калію, міді та йоду. На органогенних ґрунтах може також відігравати роль дефіциту марганцю. Якщо посадка томатів перебуває у тіні, особливо при відсутності ранкового сонця, збільшують вірогідність захворювання.
На розвиток фітофторозу сприяють загущеність посадок, недостатнє обрізування листя, інші порушення агротехніки.
Основний фактор, що провокує ранню появу фітофторозу та його перебіг у важкій формі, — це недостатнє і неповноцінне живлення плодоносних томатів. Там, де підгодівлі проводять епізодично, не розміряючи підживлення з істинними потребами плодоносної культури, фітофтороз виникає щороку, навіть при досить не сприятливих погодних умовах. Але й на вузьких грядках можна спровокувати захворювання — для цього достатньо на стадії наливу плодів різко перервати підгодівлю культури або скоротити разові дози внесених добрив, чи просто збільшити інтервали між ними.
Заходами боротьби є обприскування рослин настоєм часнику в період зав’язування плодів кожні 15–18 днів. Взяти під контроль цю хворобу можна також за умови суворого дотримання технології захисту з використанням високоефективних фунгіцидів. На сьогодні в Україні є можливість застосовувати новітні розробки та препарати, які забезпечують максимальний захист і водночас є безпечними для навколишнього середовища.
