Рішення про передачу будівлі, де раніше розташовувалася міськрада, управлінню культури, туризму та охорони культурної спадщини було прийнято на одній із попередніх сесій міськради.
У перспективі в цій будівлі планується розмістити філіал Пирятинського краєзнавчого музею, присвячений власне історії міста, музейну бібліотеку та виставковий зал на першому поверсі. Окрім цього, розглядаються варіанти облаштування тематичних кабінетів - букіністичного, нумізматичного тощо.
Днями міський голова Андрій Сімонов передав ключі від будівлі начальнику управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Сергію Валоваженку. Директору музею Наталії Купріян було передано перший експонат - ікону Спасителя. Написана вона на дошці 14х18 см. Як розповів головний зберігач фондів музею Олександр Рудковський, вочевидь вона мала шати, які до нашого часу не дійшли. Цікава вона для Пирятина і тим, що на звороті міститься напис, який засвідчує, що ця ікона подарована Олександру Васильовичу Богдановичу в 1878 році від священника Олександро-Невської тюремної церкви в м. Пирятин. Цей напис відносить нас до 1878 року, коли Олександр Васильович вибував з Полтави, де він перебував на посаді віце-губернатора та приймав губернаторство в Воронежі. Вочевидь не пориваючи своїх зв'язків з Пирятином заїхав на свою малу батьківщину, де і отримав благословлення як фундатор тюремної церкви. Богданович народився в Пирятині в 1820 році. У 1850 році був обраний дворянством в засідателі Пирятинського повітового суду, а в 1856 році призначений на посаду судді, на якій пробув до 1862 року, виконуючи в той же час обов'язки члена губернського комітету і редакційної комісії зі звільнення селян. 29 листопада 1868 року був призначений Полтавським віце-губернатором. Також був почесним суддею Пирятинського повіту і почесним громадянином міста Пирятина. 28 жовтня 1878 року був призначений на посаду Воронезького губернатора. Після звільнення з цієї посади був членом ради Міністерства внутрішніх справ Російської імперії. Помер в 1898 році. За свідченням краєзнавців, похований в Пирятині. Зберігся і будинок, де тривалий час мешкав він та його батьки. Це одна із найстаріших цегляних будівель міста, розташована по вул.Європейській, 4 (колишня офіцерська їдальня).
