Новації законодавства: списання штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем
Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072, набув чинності з 10.12.2020) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період.
Зокрема, Законом №1072 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі Кодекс) доповнено пунктом 2 3 такого змісту:
"2 3. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Положення цього пункту не застосовується щодо:
а) великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;
б) осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
в) осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
г) банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
д) осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
е) осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв'язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників."
Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про наміри скористатись положенням пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (примірна форма додається).
Заява платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).
Заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів (з урахуванням відкритих ІКП) окремо.
При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).
Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.
Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.
Сплату основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020, платник може здійснювати одним платежем або частковими платежами, суми яких та дати їх сплати визначаються платником податків самостійно.
Після надходження до податкового органу заяви платника податків перевіряється виконання платником вимоги щодо повної сплати поточних податкових зобов’язань, які підлягали сплаті у період з 01.11.2020 до дати, що передувала даті, зазначеній у заяві платника податків (з урахуванням черговості платежів, визначених платником).
У разі, якщо платником не сплачено повної суми таких поточних платежів, це є підставою для відмови платнику у прийнятті такої заяви до розгляду.
Після надходження до податкового органу заяви платника податків та проходження перевірки по першому етапу здійснюється наступний моніторинг:
- сплати платником грошовими коштами основної суми податкового боргу, яку платник має погасити у період від дати, зазначеній ним у заяві, до граничного терміну (останній день шестимісячного періоду з дня набрання чинності Законом № 1072 (10.12.2020), який надається платнику для сплати цього боргу (09.06.2021 включно));
- сплати у повному обсязі поточних податкових зобов’язань (які підлягають сплаті у період з дати, зазначеній платником у заяві, до дати повної сплати основної суми податкового боргу (який обліковувався станом на 01.11.2020), граничний термін - 09.06.2021 включно.
При недотриманні платником однієї чи обох умов другого етапу моніторингу, платнику направляється відмова у застосуванні пункту 23.
У разі, якщо платник своєчасно не подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, щодо якого ним подано заяву про участь у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основної суми податкового боргу або до граничної дати (09.06.2021), платник податків визнається таким, що не виконує умови щодо сплати поточних податкових платежів, і такому платнику податків направляється відмова у застосуванні пункту 23.
У разі, якщо платник подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, по якому ним подано заяву щодо участі у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основного платежу або до граничної дати (09.06.2021), однак при цьому у цих деклараціях (розрахунках) відсутні податкові зобов’язання до сплати, платник визнається таким, що виконав умови сплати поточних податкових платежів, відмова у такому випадку не направляється, і за умови сплати основної суми податкового боргу, що склалася станом на 01.11.2020 списуються штрафи і пеня.
Штрафні санкції, довідково розраховані у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020, підлягають зменшенню та не підлягають застосуванню.
Також підлягає скасуванню пеня, автоматично нарахована у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020.
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine
Головне управління ДПС у Полтавській області
Запитували? Відповідаємо!
Починаючи з якого періоду подається податкова декларація про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.12.2020 № 783)?
Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Відповідно до п. 14, п.п. 5 п. 98 розд. I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавств», абзацу четвертого п. 2 розд. I Закону України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообо’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», пп. 5, 6 розд. I Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ № 783) який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від , від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а саме викладено у новій редакції:
Форму податкової декларації про майновий стан і доходи; Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Пунктом 4 Наказу № 783 встановлено, що податкова декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine
Головне управління ДПС у Полтавській області
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО та ПРРО
Нещодавно в Хорольській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Полтавській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО та ПРРО.
На запитання платників відповідала начальник ДПІ Наталія Семиженко.
Надаємо відповіді на запитання, з якими звертались суб’єкти господарювання.
Які переваги програмного реєстратора розрахункових операцій перед класичним РРО?
Використання ПРРО простіше, дешевше та швидше. Назву 7 причин, чому програмне РРО зручне для бізнесу:
- виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
- Z-звіт створюється в автоматичному режимі;
- альтернатива класичним РРО, які «вимагають» щомісячного обслуговування, а це додаткові витрати. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
- дає змогу працювати в режимі оффлайн (до 36 годин та не більше 168 годин протягом календарного місяця), з подальшим надсиланням звіту до ДПС;
- ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
- суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО залежно від своїх потреб;
- нові мобільні точки продажів (кава-машини, мобільні продажі тощо).
Для яких видів діяльності підприємців-спрощенців є обов’язковим РРО в 2021 році?
При здійсненні розрахункових операцій підприємцями – платниками єдиного податку, незалежно від обсягу доходу, застосування РРО (касових апаратів) чи програмних РРО є обов’язковим для таких видів діяльності:
- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
- реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення.
- надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Чи необхідно застосовувати РРО платникам єдиного податку при торгівлі на ринку?
Платники єдиного податку I групи у своїй діяльності РРО не застосовують. При цьому, звертаю увагу, що фізичні особи-підприємці, які здійснюють роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язані застосувати РРО в залежності від виду та обсягів здійснюваної діяльності.
Підприємець-платник єдиного податку в І кварталі 2021 року перевищив дохід 1 млн 320 тис. гривень. Коли застосовувати касовий апарат?
Фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі перевищення у I кварталі 2021 року обсягу доходу у розмірі 1 млн 320 тис. грн зобов’язані при здійсненні готівкових розрахунків застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО.
Застосовувати РРО або ПРРО необхідно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Тобто, з II кварталу 2021 року при здійсненні розрахункових операцій таким платникам необхідно застосовувати РРО або програмні РРО.
Чи обов’язково використовувати РРО за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я?
Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) визначено, що з 1 січня 2021 при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) є обов’язковим.
У той же час, статтею 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами) передбачено, що РРО/ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування.
У випадку проведення розрахунків виключно в безготівковій формі, чи потрібно підприємцю реєструвати касовий апарат?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов'язані застосовувати РРО.
Як скасувати помилково проведену суму розрахунків через ПРРО?
Скасувати помилково проведену суму через ПРРО можна сформувавши розрахунковий документ повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
Про хід кампанії декларування доходів громадянами, отриманих у 2020 році, в Лубенському районі
У ході кампанії декларування громадянами Лубенського району доходів протягом І кварталу 2021 року подано 1261 декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація). За аналогічний період минулого року платниками було подано 1643 декларацій. Про це проінформував начальник Лубенського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області Анатолій Маліченко.
Загальний задекларований платниками податків дохід складає 98,3 млн гривень. Самостійно визначені до сплати в бюджет суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб складають 3,2 млн грн, з військового збору – 0,5 млн гривень.
Доходи у сумі понад 1 млн грн за вказаний період недекларувалися.
Правом на податкову знижку, станом на 01.04.2021, скористалися 107 громадян. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків – 0,12 млн гривень.
Нагадуємо, що до кінця деклараційної кампанії – 2021 залишилося менше місяця. Останній день подання декларацій для фізичних осіб, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію, – 30 квітня 2021року.