Фузаріози є високошкодочинними хворобами, які щороку зменшують рівень врожайності зернових в Україні та забруднюють урожай небезпечними для людей і тварин мікотоксинами. В більшості країн рівень мікотоксинів у зерні допускається на досить низькому рівні, ppb (1мкг/1кг) і нижче.
В Україні нормативною документацією також визначено максимально допустимі рівні мікотоксинів у врожаї. Проте донині технології виробництва, які забезпечують отримання високоякісного зерна, законодавчо не регламентуються. Принципи ,,Належної сільськогосподарської практики“ (Good Agricultural Practice- GAP), які активно впроваджуються у провідних країнах світу – США, країнах ЄС, Канаді, в Україні досі не розглядаються. В настановах GAP детально прописуються вимоги до усіх ключових етапів виробництва зерна – вибору сорту (гібриду), вимог до сівозміни й обробітку грунту, застосування агрохімікатів і впровадження засобів біологічного контролю шкідників, хвороб та бур’янів.
Мікотоксини – це специфічні токсичні речовини, виробляються грибами. Адже їх токсин неможливо виявити без спеціального обладнання, і вони можуть перебувати не тільки в зерні, а й в продуктах переробки. Багато токсинів витримують термічну обробку.
Пошкоджене зерно зернових в кращому випадку може використовуватись на фураж в Україні. А експорт зерна в країни ЄС буде закритий навіть тому зерну, яке за українськими стандартами ,,трохи“ заражене фузаріозом.
У країнах ЄС обов’язковий аналіз вмісту в зернових продуктах двох фузаріотоксинів –ДОН і ЗЕН. Для зерна яке використовується у виробництві дитячого харчування, він складає 0,2 і 0,02мг/кг, а для фуражу – в 10 разів більше. Біль чітким критерієм небезпеки вважається не вміст мікотоксинів в кг зерна, або продукті переробки, а їх допустимий рівень добового споживання в перерахунку на вагу тіла. Для країн ЄС встановленні такі максимально допустимі показники споживання (мкг/кг ваги тіла на добу): ДОН-1; ЗЕН-0,2.
Можна порівняти обмеження щодо вмісту мікотоксинів у фуражному зерні пшениці і ячменю в Україні та ЄС. Дезоксіваленол 1-2мг/кг в Україні і 1,25 в ЄС; Т-2 токсин 0,2мг/кг і 0,006мк/кг відповідно; Зеараленон- 2-3мг/кг і 0,1мг/кг і так далі.
Отруєння фузаріозним зерном (борошном, хлібом та ін.) у людей і тварин викликає блювоту і ураження центральної нервової системи. Симптоми (збуджений стан, судоми, розлади зору).
Основним важливим фактором розвитку хвороби являється те, що збудники фузаріозів уражують всі зернові культури та в різні фази розвитку культур, що в свою чергу не всі агровиробники приділяють цьому значної уваги.
Симптоми ураження колоса виявляються насамперед у вигляді знебарвлення колоскових лусочок, що добре помітно на фоні здорових зелених колосків. За сприятливих умов (відносна вологість повітря понад 70% і температура вище +15°С в період від цвітіння до збирання врожаю) на ураженому колосі залежно від виду збудника з’являється наліт міцелію білого, рожевого, оранжевого, червоного кольорів. На міцелії утворюються конідії. У кінці вегетації деякі види збудників утворюють перитеції чорного кольору – сумчаста стадія гриба. При ранньому і сильному ураженні зернівка стає легкою, зморшкуватою (щуплою), з різним відтінком. При більш пізніх строках ураження, зернівка за зовнішніми ознаками не відрізняється від здорової, але несе в собі внутрішню інфекцію.
Джерелом інфекції являються рослинні рештки, ґрунт, насіння. Зараження відбувається сумкоспорами, конідіями, які поширюються за допомогою вітру, дощу, комах.
Розвиток фузаріозу зернових культур залежить від ряду факторів: попередник (найгірший кукурудза і зернові колосові); тепла погода з рясними опадами (t +20 +25C°і відносна вологість повітря 70-80%) в період колосіння, цвітіння та дозрівання зернових культур; незбалансованість мінерального живлення, особливо азотом і фосфором; спосіб збирання врожаю та несвоєчасне збирання врожаю; система обробітку грунту (гірші –No-till і мінімальна); стійкість сорту; стан рослин та ін.
Погодні умови - важливий, але не єдиний фактор, що впливає на розвиток хвороби. Сприятливі погодні умови для збудника є своєрідним ,,каталізатором“, який пришвидшує процес поширення та розвитку хвороби. Але фактично на полі відбувається взаємодія культурної рослини з патогеном. Чим менше інфекційного початку (джерела зараження) на полі тим вища стійкість рослин, тим нижчий ризик виникнення епіфітотії навіть при ідеальному для хвороби поєднанні температури і вологості повітря, кількість опадів і т.д.
Пізні терміни посіву озимої пшениці в поєднанні з пізньостиглими сортами стимулюють розвиток захворювання. І навпаки, скоростиглі сорти встигають ,,проскочити“ найнебезпечніший період зараження. Патоген не встигає інфікувати посіви в фазі цвітіння, зараження відбувається пізно, в фазі наливу зерна.
Збільшення густоти стояння рослин створює мікроклімат з підвищеною вологістю. У теплу, дощову погоду в загущених посівах з надлишком азоту відбувається вилягання рослин, яке створює парниковий ефект під ними.
При розміщенні пшениці і ячменю по кукурудзі (на зерно) з внесенням підвищених норм азотних добрив ураженість рослин фузаріозом зростає в 3-7 разів. Сприятлива для збудника хвороби погода при такому поєднанні може викликати епіфітотійний розвиток захворювання.
Заходи захисту посівів зернових культур включають: заорювання рослинних решток зернових культур та кукурудзи; підбір скоростиглих та стійких сортів; знезараження посівного матеріалу; дотримання сівозміни; оптимально ранні строки сівби ярих зернових; внесення фосфорно-калійних добрив та мікроелементів; своєчасне збирання врожаю та швидке просушування зерна до 14%; зберігання зерна в умовах оптимальної вологості. Обприскування посівів фунгіцидами потрібно проводити під час цвітіння і по можливості при настанні сприятливих для зараження збудником погодних умов.
Інформація підготовлена відділом карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки.
