Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної інфекції (СОVID-19)” від 17.03.2020 № 533-ІХ , внесено зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон України № 1105), якими визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Таким особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Враховуючи тривалий процес розробки, погодження й затвердження змін до діючих нормативно-правових актів та з метою недопущення порушення права застрахованих осіб на своєчасне отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за період їх перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19), Міністерство охорони здоров’я України спільно з фахівцями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України провели спільну селекторну нараду із департаментами (управліннями) охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій. На цій нараді було рекомендовано закладам охорони здоров’я у разі видачі відповідних листків непрацездатності лікуючими лікарями в бланках листків непрацездатності зазначати “ізоляція від СОVID-19-11”, як причина непрацездатності для такої категорії застрахованих осіб.
Термін тривалості самоізоляції та перелік осіб, яких віднесено до такої категорії чітко визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2”. Так, цією постановою затверджено Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, яким передбачено, що строк самоізоляції становить 14 днів. Пунктом 3 цього Порядку також окреслено чітке коло осіб, які потребують самоізоляції.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області повідомляє, що застраховані особи мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної інфекції (СОVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, за рахунок коштів Фонду соціального страхування України починаючи з шостого дня непрацездатності в разі надання листка непрацездатності, виданого в установленому порядку із зазначенням причини непрацездатності “ізоляція від СОVID-19-11”.
Страхувальники, у свою чергу, при формуванні заяви-розрахунку відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 12, у Додатку 1.1 “І. Матеріальне забезпечення” у колонці 10 повинні вказувати причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від СОVID-19. Відповідно виплата матеріального забезпечення за таким видом непрацездатності буде здійснюватися згідно з вимогами частини другої статті 24 Закону України № 1105 – у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
