Попри небезпеку коронавірусу, який шириться Україною та світом не варто забувати і про небезпеку інших хвороб. Однією з небезпечних хвороб спільних для тварин та людей, спалахи якої час від часу фіксуються на території України, залишається трихінельоз.
Задля недопущення захворювань людей та тварин на трихінельоз на території Полтавської області, Головне управління Держпродспоживслужби нагадує в чому полягає небезпека цієї хвороби та основні заходи щодо її профілактики.
Трихінельоз – гельмінтозна хвороба тварин і людей. Статевозрілі гельмінти паразитують у кишківнику людей і тварин, а личинки збудника – у поперечно-посмугованих м’язах. Сприйнятливі до трихінельозу свині, коні, собаки, коти, дикі кабани, ведмеді, вовки, лисиці, борсуки, щури, їжаки, миші та інші всеїдні та м’ясоїдні ссавці, а також люди.
Тварини заражаються при поїданні інвазованого личинками трихінел м’яса та незнезаражених продуктів забою свиней (обрізь, кухонні відходи, субпродукти), коней, тушок хутрових звірів, а також інвазованих трупів собак, котів, щурів, мишей тощо. Розповсюдженню інвазії сприяють не обладнані скотомогильники, звалища, занедбані території ферм.
Клінічні ознаки захворювання залежать від інтенсивності інвазії. Основним джерелом зараження трихінельозом людей є свинина, а також м’ясо диких кабанів, яке містить у собі личинки трихінел. Люди мають дуже велику сприйнятливість до зараження, споживаючи м’ясо від інфікованих тварин.
З метою профілактики та недопущення виникнення цього захворювання керівники господарств та власники тварин зобов’язані: завозити тварин тільки з благополучних щодо трихінельозу господарств; заборонити комплектування свинопоголів’я господарств тваринами, закупленими у населення без проведення вибіркового дослідження методом ІФА; постійно проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях, на територіях ферм, в місцях зберігання кормів, тушки загиблих гризунів своєчасно прибирати та спалювати; щорічно здійснювати дослідження свиней, коней, диких кабанів та м’ясоїдних методом ІФА.
