Норми Кодексу законів про працю України не дають права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи. Ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу, не вносилося.
Незаконним звільненням вважається тиск на працівника та змушення його звільнятися, тоді як сам працівник не бажає втрачати чи змінювати роботу. У такому випадку він за жодних обставин не повинен писати заяви на звільнення.
Також працівника не можуть звільнити в період його тимчасової непрацездатності, під час його перебування у відпустці. Не можна звільняти вагітних жінок та жінок з дітьми до трьох років, одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Відсутність згоди працівника на своє звільнення та примушування до написання заяви про звільнення за власним бажанням або за угодою сторін можуть стати наслідком звернення працівника до суду із позовною заявою про незаконність звільнення, шляхом поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Однак, якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час може бути припинений або розірваний за власним бажанням працівника з таких підстав, зокрема:
угода сторін;
закінчення строку дії трудового договору;
розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу;
переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду;
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;
набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження роботи;
підстави, передбачені контрактом та іншими законами.
Тобто, якщо якась із вищенаведених підстав виникла у період карантину, звільнення працівника буде законним, а роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення.
Законодавством передбачено відповідальність для роботодавців, які незаконно звільняють працівників, то до таких роботодавців установлено відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів – штраф у розмірі від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років (ст. 172 Кримінального кодексу).
Ті самі дії, вчинені повторно або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, караються штрафом у розмірі від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 000 до 85 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.
