Дистанційне навчання в Опорному закладі Пирятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6

Наразі, через карантин, батьки і діти опинилися у полоні своїх комфортних домівок. Та чи є це приводом до припинення навчання? Звичайно, що ні. Карантин – це не привід сумувати і прогулювати уроки. Адміністрація та вчителі школи запропонували учням дистанційне навчання, метою якого є надання освітніх послуг шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Діти сьогодні зростають у цифровому світі. Для них не є проблемою здобувати знання дистанційно, навпаки – це нова цікава пригода, новий формат ефективного навчання. Освітній контент у вільному доступі для учнів, забезпечення зворотного зв’язку учнів і вчителів – це все технології сьогоднішнього дня, які вміло використовують педагоги школи.

Батьки учнів долучилися до дистанційного навчання і стали надійними помічниками вчителів, адже вони відчули, як до них, до їхньої дитини ставиться учитель. Адже це істинне бажання допомогти, поділитися своїми знаннями та думками. За це їм велике спасибі!

Учителі Опорного закладу Пирятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 переконані, що освіта сьогодні має бути гнучкою, у ній постійно повинні відбуватися перетворення через впровадження нових її складових, нових методик, технологій навчання й комунікування. Із впровадженням дистанційної форми роботи, учні мають можливість стати більш спрямованими у навчанні, а вчителі можуть формувати в учнів потенціал, який відповідає ХХІ сторіччю: здатність до спілкування, самоосвіти протягом життя.

Кожного тижня психологічною службою школи здійснюється моніторинг залучення дітей до навчання. Результати узагальнюються та розробляється план дій щодо виправлення ситуації. Учителям , батькам та учням надаються рекомендації.

Педагоги виділяють у дистанційному навчанні переваги:

можливість учнів до засвоєння максимального обсягу необхідних знань, які не можуть включені в звичну класно-урочну  систему навчання;

можливість батьківського контролю над рівнем викладання, над знаннями учнів;

задоволення здобувачів освіти в отриманні підготовки в комфортних для них умовах;

набуті навички спілкування і практика пристосовування в суспільстві;

можливість навчатися відповідно до свого темпу, особистісних та освітніх потреб;

набуття під час процесу навчання навичок, які згодом знадобляться під час  майбутньої роботи( вимоги часу).

 Звісно, дистанційне навчання має і недоліки:

„теоретизація“ навчання;

неможливість формування повного уявлення про зміст навчального предмета;

відсутня здорова конкуренція між учнями;

відсутність можливості негайного практичного застосування отриманих знань із наступним обговоренням виниклих питань з учителем і роз’яснення ситуації на конкретних прикладах;

не завжди є можливість забезпечити себе достатнім технічним обладнанням (якщо двоє-троє дітей в сім’ї, або вільний вихід в Інтернет);

недостатній рівень знань батьків щодо роботи на дистанційних платформах;

можливість хакерського вторгнення в електронну базу;

Європейські стандарти навчання не підходять нашому менталітету (позбавлення дитини спогадів дитинства, шкільного життя).

Аналізуючи вищезазначене, адміністрація вже зараз почала розробляти стратегії щодо того, як у майбутньому можна буде удосконалити та використати дистанційні форми навчання.