23 серпня в Україні відзначають День Прапора. Як виглядає український стяг і що символізують його барви - ми знаємо змалку. Але історія українського прапора довга й терниста. Прапором пишалися, він рятував і за нього вбивали.
Історія українського прапора розпочалася кілька століть тому, але офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України лише 28 січня 1992 року.
Українське синьо-жовте сполучення ? одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися блакитно-жовтими кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносилися хрест, зорі, зброя, постаті святих. Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Галицько-Волинського князівства. А ось перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора - 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї Верховної Ради України.
Навколо кольору прапора та порядку кольорів точилося чимало дискусій. Одні вважали аутентичними малинові знамена козацької держави, інші, визнаючи синьо-жовтий стяг, переконували, що його кольори перевернуті. Утім, саме синьо-жовтий прапор – це символ боротьби за незалежність України у ХХ столітті.
Наразі існує багато тлумачень кольору нашого прапору. Поширеним є трактування синього як символу мирного неба, а жовтого – символу пшениці, а тому мирної праці і достатку.
Нині, як і раніше, всі важливі події в житті України, відбуваються під синьо-жовтим стягом.
