Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів та утворенням злоякісних пухлин.
Збудник лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ) - вірус, який має близьку спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80 0С протягом 1 хвилини.
В інфікованої вірусом лейкозу великої рогатої худоби змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м’яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.
До вірусу лейкозу ВРХ сприйнятлива велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності та інші види тварин.
Джерелом збудника є велика рогата худоба заражена вірусом лейкозу. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.
Шляхи зараження тварин. Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом - при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та внутріутробно.
Порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби, ветеринарно-санітарних заходів при виникненні захворювання визначено Інструкцією з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу.
Основними заходами профілактики лейкозу ВРХ є:
- завезення великої рогатої худоби з благополучних у відношенні лейкозу ВРХ господарств за умови ідентифікації тварини двома вушними бирками, наявності паспорта ВРХ та ветеринарного свідоцтва форма № 1;
- періодична діагностика хвороби у великої рогатої худоби починаючи з 6-місячного віку;
- дотримання ветеринарно-санітарних правил в господарстві;
- дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (ідентифікація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
- проведення дезінфекції, дезінсекції тваринницьких приміщень та обладнання;
- проведення ідентифікації тварин в господарстві.
З метою недопущення поширення хвороби потрібно негайно виводити з господарства інфікованих вірусом лейкозу тварин з наступною ізоляцією та забоєм.
У 2018 році випадки лейкозу ВРХ в районі були відсутні, в 2019 виявлено одну тварину, хвору на лейкоз ВРХ. Станом на 01.08.2019 в шести особистих селянських господарствах Пирятинського району перетримується загалом 9 голів великої рогатої худоби хворої на лейкоз ВРХ, зокрема: с. Харківці – 5 гол., с. Прихідьки – 2 гол., с. Білоцерківці – 2 гол.
За інформацією Пирятинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
