Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?..
Гострим болем відгукнулася в серці Ліни Костенко чорнобильська трагедія. З-під її пера виходять сповнені гіркоти і страждання поетичні рядки.
Тож згадаємо, що тридцять два роки минуло від дня однієї з найтрагічніших подій в історії всього людства, найтрагічнішої події нашої держави – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 26 квітня 1986 року весь світ побачив силу і безпощадність атома, який здатний, вийшовши з-під контролю людини, знищити не лише людство, а й спопелити весь світ.
Щороку, 14 грудня, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. День пам’яті встановлено в день закінчення будівництва саркофагу над зруйнованим енергоблоком. Він ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, людей що віддали свої життя та здоров’я заради порятунку нашої землі від страшної техногенної аварії, наслідки якої не дають спокою людству і сьогодні.
Саме в такий пам’ятний день і відбулася зустріч міського голови Олексія Рябоконя з одним із ліквідаторів нашої громади. Микола Бондаренко поділився спогадами про трагедію людства, яку на власні очі довелося йому побачити.
Зі спогадів ліквідатора: ,,У зв'язку зі складною безпековою ситуацією на території Лівії радянські військові приймали участь у підтриманні міжнародного миру і безпеки. Я стояв на спеціальному обліку і нас готували на відправлення до цієї країни, як спецкоманду. Саме у цей час мені посильний приніс повістку з райвійськомату, і, як виявилося, - це виклик на ЧАЕС.
На початковому етапі зусиль з мінімізації наслідків величезного викиду радіоактивних речовин до робіт залучалися військовослужбовці, військові запасу та інші.
При приїзді на територію вразили могильники техніки як вітчизняного, так і японського виробнитва (легкові автомобілі, автобуси). На ЧАЕС перебував 40 діб. До моїх обов’язків входило вирубка двох просік так званого ,,рудого лісу”, обнесення території колючою проволкою.
У День вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС бажаю хлопцям-ліквідаторам і хлопцям, котрі були в армії ліквідаторами, здоров’я, терпіння та сподівання на краше майбутнє. А молодому поколінню побажаю мужності, незламності, а також бути патріотами своєї країни.”
Також під час зустрічі визначені основні проблемні питання взаємовідносин ОСББ з муніципалітетом, обговорювалися шляхи їх вирішення. Микола Бондаренко має активну життєву громадську позицію, відстоює права мешканців будинку, в якому і є головою ОСББ. Побажаємо нашому шанованому гостю невичерпної енергії, сімейного затишку, благополуччя та мирного неба.
Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя і здоров’я задля збереження життя майбутніх поколінь, зокрема і нашої Пирятинської громади.
Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які, не шкодуючи себе, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха, аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії та зупинити розбурхану стихію некерованої ядерної реакції.
