6 липня на острові Масальський відбувалися справжні дива. Водяний з русалками проводили різноманітні ігри та забави для пирятинців, хіврі та кікімори „повилазили зі своїх сховищ“ веселитися та лякати народ. Юнаки та дівчата проводили купальські обряди.
Молоді пирятинки вбирали квітами Купалу – дерево, що уособлює рослинність у період літа й очікування від неї щедрих плодів восени, водили навколо нього хороводи, плели вінки з польових квітів. Існує повір’я, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з „іванівською“ росоюлікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу.
Все це супроводжувалося веселими танцями і піснями. Як сонце сховалося за обрій, розпалили купальське вогнище, яке, згідно з переказами, має велику магічну силу. Через багаття стрибають усі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Тож вважається, що коли дівчина та хлопець, які кохають одне одного, взявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні руки залишаються з’єднаними, то вони все життя проживуть разом.
Далі юнаки пішли до річки топити Купалу, а дівчата пускати вінки. Вважається, що якщо вінок пливе добре, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Вінки пирятинок пливли гарно та спокійно.
Івана Купала – це одне із найулюбленіших свят жителів міста. Тому на заході було велелюдно. Міський голова Олексій Рябоконь привітав усіх зі святом, побажав знайти квітку папороті, залишатися молодими душею, вірити у дива, не забувати і примножувати національні традиції.
