Створення недискримінаційного робочого середовища є важливою умовою успішного працевлаштування ветеранів і ветеранок після повернення до цивільного життя. У центрі кадрових рішень мають бути професійні компетентності працівника, а не його соціальний статус чи життєві обставини.
Мінветеранів підготувало Методичні рекомендації для роботодавців, які допомагають краще зрозуміти особливості взаємодії з ветеранами і ветеранками та організувати робочі процеси з урахуванням принципів рівності можливостей і недискримінації.
Правові гарантії захисту
Конституція України визначає посилений соціальний захист військовослужбовців і ветеранів як обов’язок держави. Особи, які брали участь у захисті України, виконували важливу суспільну функцію, тому держава гарантує їм додаткові права та підтримку як під час служби, так і після її завершення.
Водночас роботодавці відіграють важливу роль у створенні умов для повернення ветеранів і ветеранок до професійного життя без бар’єрів і упередженого ставлення.
Які прояви дискримінації важливо попереджати
Законодавство визначає кілька форм дискримінації, яких варто уникати у трудових відносинах:
менш сприятливе ставлення до ветерана або ветеранки порівняно з іншими кандидатами;
встановлення формально нейтральних вимог, що фактично звужують можливості працевлаштування;
підтримка або поширення упереджених практик щодо людей із бойовим досвідом;
створення ворожої або зневажливої атмосфери на робочому місці.
Практичні кроки для роботодавців
Методичні рекомендації Мінветеранів містять інструменти, які допомагають сформувати інклюзивне робоче середовище:
впровадження внутрішньої політики недискримінації;
перегляд кадрових процедур із позиції рівності можливостей;
навчання HR-фахівців принципам взаємодії з ветеранами і ветеранками;
створення безпечних каналів реагування на випадки дискримінації;
формування культури поваги до досвіду служби як важливої складової професійної компетентності.
Ознайомитися з Методичними рекомендаціями для роботодавців можна за посиланням.