Сьогодні Пирятин знову об’єднався навколо тих, чия надія тримається на вірі й любові.
Вулицями міста пройшов автомотопробіг. Автомобілісти, байкери, небайдужі жителі – усі разом нагадали: пам’ятаємо і не забуваємо. Уздовж дороги стояли рідні з фотографіями своїх найдорожчих – тих, хто зник безвісти або перебуває в полоні. У кожному погляді – біль, у кожному серці – надія.
Далі усі зібралися у великій залі адміністративної будівлі Пирятинської міської ради. Там, у тиші та єдності, відбулася спільна молитва. Військовий капелан звернувся до родин із важливими словами, щоб вони молитися за своїх близьких, як за живих, і не втрачати віри, бо саме вона здатна творити дива.
Особливо зворушливою стала щира, відкрита розмова з військовослужбовцями, які пережили полон. Їхні історії про біль і силу, про витримку й віру, про те, як важливо не здаватися і знати, що тебе чекають.
Мама військового, який повернувся додому з полону, пригостила всіх Великодніми пасками. Потім учасники заходу заспустили повітряні кульки – символ надії та пам’яті.
