Щоденна праця робітників соціальної сфери — це турбота, людяність і співчуття, які здатні повернути віру в життя тим, хто її втратив.
Особливо важливу місію виконують працівники стаціонарного відділення Пирятинського центру надання соціальних послуг. Тут цілодобово доглядають за одинокими пенсіонерами, людьми з інвалідністю та внутрішньо переміщеними особами. Нині у відділенні перебуває 27 мешканців, про яких піклуються 14 працівників.
Тимчасово виконуюча обов?язки завідувачки стаціонарним відділенням Оксана Назарець говорить, що працювати з людьми завжди непросто, а особливо коли це люди, які прожили життя, мають власну історію, біль і досвід. У кожного свій характер, своя доля, але завжди спільна потреба у теплі, підтримці та розумінні. «І саме це ми намагаємося дати нашим жителям. Говоримо з ними та шукаємо підхід до кожного, часто через гумор. Інакше ніяк, бо це наша друга велика родина», — зазначає пані Оксана.
Вона пригадує першу зустріч із Марією Костянчук — ВПО, яку майже два роки тому привезли з території, де проходять бойові дії. Перше, що сказала розгублена жінка: «Тільки не вбивайте мене…» — ці слова глибоко вразили працівниць. Вони оточили її турботою, підтримкою й любов’ю, намагаючись повернути довіру до людей. І Марія Іванівна це відчула.
Вона з усмішкою говорить: «Я й не думала, що існують такі заклади. Що чужі люди можуть ставитися з такою любов’ю і теплом та стати рідними. Тут мені дуже затишно. Єдиний мінус — надто добре годують, аж погладшала».
Пані Марія зауважує, що робота соціальних працівників надзвичайно важлива і потрібна. Бо саме завдяки їхній щоденній турботі багато людей знову починають усміхатися, довіряти, жити.
