Збільшення кількості респіраторних інфекцій у холодну пору року призводить до зростання звернень батьків до лікарів-педіатрів щодо частих та тривалих нежиті й закладеності носа з підозрою на аденоїди. З огляду на це, надаємо роз'яснення від лікаря-педіатра Пирятинської ЦПМСД Тетяни Тарасенко.
Аденоїди – це носоглотковий мигдалик, непарний лімфоїдний орган, розташований у верхній частині склепіння глотки. Він відіграє значну роль у місцевому імунітеті дихальної системи, забезпечуючи утворення лімфоцитів – клітин, що захищають слизову оболонку носоглотки, носа та середнього вуха. Найчастіше гіпертрофія аденоїдів спостерігається у віці 3-7 років, коли зростає кількість соціальних контактів дитини (дитячий садок, школа), що збільшує ймовірність контакту з новими вірусами, бактеріями та алергенами. Саме ці фактори провокують запалення аденоїдів та розростання лімфоїдної тканини.
Основними симптомами аденоїдиту у дітей є: тривале утруднене носове дихання, нічне хропіння, гнусавість мовлення, сон з відкритим ротом, часті отити, зниження слуху та підвищена стомлюваність. При виявленні цих симптомів необхідно звернутися до педіатра для оцінки стану дитини та, за потреби, направлення на консультацію до дитячого отоларинголога. Лікування аденоїдиту, як правило, тривале.
Своєчасне звернення до лікаря дозволить уникнути хірургічного втручання у майбутньому.
Профілактика аденоїдиту ґрунтується на зміцненні імунітету: раціональне харчування є ключовим фактором, особливо у ранньому віці, де грудне вигодовування забезпечує оптимальне надходження імуноглобулінів. Для старших дітей рекомендовано збагачення раціону клітковиною та кисломолочними продуктами. Загартування організму шляхом регулярних прогулянок на свіжому повітрі, занять фізкультурою та купання (у теплу пору року) також є важливим аспектом профілактики. Крім того, необхідно забезпечувати контроль патогенної мікрофлори шляхом регулярного провітрювання, зволоження та вологого прибирання приміщень. Своєчасне лікування респіраторних інфекцій та захворювань порожнини рота, включаючи гігієну порожнини рота з раннього віку та регулярні візити до стоматолога, є невід'ємною частиною комплексної профілактики.
Профілактичні заходи значно ефективніші за лікування!