22 жовтня – Всесвітній день з вадами мовлення. Акубаротравма – це травма внаслідок дії акустичної вибухової хвилі. Вона поєднує ознаки акустичної травми та травми внаслідок тиску. В народі вона більш відома як «контузія», а за міжнародною класифікацією має назву «черепно-мозкова травма від дії мінно-вибухової хвилі».
Головною небезпекою акубаротравми є її наслідки. Деякі виникають одразу, а інші можуть проявитися з часом, навіть через кілька років і нести незворотні порушення. Тому дуже важливо, щоб постраждалі вчасно пройшли комплексне лікування і реабілітацію.
Контузія може призвести до порушення кровообігу в мозку, посилення внутрішньочерепного тиску, втрати пам’яті, формування рубців в мозку (що впливає на працездатність тієї чи іншої системи організму), підвищеної чутливості до нервових подразників, втрати координації, слуху, зору тощо. Серед частих мовленнєвих порушень у військових, внаслідок акубаротравми є заїкання. Воно характеризується порушенням плавності мовлення, що впливає на якість комунікації.
У логопедії прийнятий комплексний підхід до корекції заїкання у військових, що передбачає проведення лікувально-оздоровчої та психолого-педагогічної роботи. Основна мета лікувально-педагогічного комплексу полягає в усуненні або ослабленні мовних судом і супутніх розладів, зміцненні центральної нервової системи, впливі на особистість і поведінку пацієнта. Лікувально-оздоровчий напрям роботи включає корекцію неврологічних порушень, проведення загально-зміцнювальних процедур (водолікування, фізіотерапії, масажу, ЛФК), психотерапії.
Власне, логопедична робота при заїканні у військових після акубаротравми організовується поетапно. На підготовчому етапі створюється щадний режим, доброзичлива атмосфера, обмежується мовна активність, демонструються зразки правильного мовлення.
На тренувальному етапі проводиться робота з оволодіння різними формами мовлення: поєднано-відображеного, шепітного, ритмічного, питально-відповідального та ін. На заняттях корисно використовувати різні форми ручної праці (ліплення, конструювання, малювання, ігри). На фінальному етапі проводиться автоматизація навичок правильної мови та поведінки в різних мовних ситуаціях і видах діяльності.
Особлива увага в процесі роботи приділяється розвитку основних компонентів мови (фонетики, лексики, граматики), голосоподачі, темпу, ритму мовлення. У корекції заїкання у військових велику роль відіграють логопедичний масаж, дихальна й артикуляційна гімнастика.
При правильній організації лікувально-оздоровчої роботи у багатьох пацієнтів заїкання або зникає повністю або стає набагато легшим. Можливі рецидиви при стресових ситуаціях та інших провокуючих факторах, таких як неврологічні хвороби, травми. Також слід враховувати, що чим більший стаж заїкання, тим більш невизначений прогноз. Для запобігання рецидивам заїкання слід дотримуватися всіх рекомендацій логопеда на етапі корекційної роботи і після неї, створювати для пацієнта сприятливі умови для життя.
Галина Балаклієць, логопед КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги
